Провадження№22ц/790/4316/14 Головуючий 1 інстанції - Труханович В.В.
Справа № 2-656/2011 Доповідач -Коровін С.Г.
Категорія: житлові
01 липня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого: - Коровіна С.Г.
Суддів : - Коваленко І.П.
Довгаль А.П.
При секретарі: - Огарьовій О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в особі її представника ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, 3-тя особа - Жовтневий районний відділ в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку , -
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, третя особа Відділення т справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку, в якому просив суд усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку у належній йому квартирі ОСОБА_5, а також виселити відповідача з вказаної квартири та стягнути з неї судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2009 року, та 13.07.2009 року зареєстрував своє право власності.
Однак, як вказує позивач, в належній йому квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_5
Жодних усних чи письмових домовленостей та правочинів сторони між собою не укладали.
Так, позивач вважає, що реєстрація і проживання, в належній йому квартирі, сторонніх осіб перешкоджає йому користуватися і вільно розпоряджатися належним йому майном, що призводить до порушення його права приватної власності, у зв'язку з чим і був змушений звернутися до суду з даним позовом.
21 листопада 2013 року представник позивача надала до суду уточнену позовну заяву не змінюючи підстав та предмет позову, в якій в якості третьої особи вказала Жовтневий районний відділ в м. Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області.
14.01.2014 року по даній справі Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_7 були задоволені у повному обсязі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2014 року заочне рішення суду від 14.01.2014 року по вищезазначеній цивільній справі скасовано, справу призначено до нового судового розгляду.
При повторному судовому розгляді представник позивача ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності від 26.09.2012 року, в судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю та письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що позов ОСОБА_7 не визнають, просять у його задоволенні відмовити. Свої заперечення проти позову обґрунтовують тим, що 03.12.2010 року позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з даним позовом особисто, однак його підпис на позовній заяві є сумнівним.
Крім того, позивач в своєму позові зазначає, що відповідач перешкоджає йому вільно користуватися, розпоряджатися майном, що належить йому на праві власності, однак будь-яких доказів на підтвердження даних стверджень суду не надав.
Також, позивач не відкрив особистий рахунок для сплати комунальних платежів та ані разу проводив їх оплату.
На думку відповідача, на даний час проживання та реєстрація відповідачки за спірною адресою, не чине позивачеві ніяких перешкод в праві розпорядження та користуванні квартирою, оскільки останній знаходиться в місцях позбавлення волі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5, 3-тя особа - Жовтневий районний відділ в м. Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку - задоволено. Усунуто ОСОБА_7 перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт стверджує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що позивач особисто позовної заяви не підписував, до суду не з'являвся оскільки знаходиться в під вартою в СІЗОВ. Відносно нього розглядається кримінальна справа і апелянт вважає, що позивач можливо і не знає, що від його імені подано позов. Крім того позивачем не доведено, що житлове приміщенні в якому проживає відповідач потрібно позивачу, як власнику. Він в квартирі ніколи не проживав і витрат по утриманню квартири не несе.
В судове засідання апеляційного суду позивач і його представник, а також ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 не з'явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать розписки про вручення повісток. Враховуючи ці обставини, а також те, що і в суд першої інстанції відповідачі також не з'являлися колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2009 року ОСОБА_9 діючи на підставі договору комісії та виконуючи доручення ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_7 прийняв у власність належну ОСОБА_5 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6). Згідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав, обов'язків, є договори та інші правочини. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23279182 від 13.07.2009 року ОСОБА_7 зареєстрував право власності на зазначену квартиру відповідно до вимог закону (а.с.8).
Згідно до вимог ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач набув право приватної власності на спірну квартиру з 13.07.2009 року.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_5 зверталася до суду з позовом про визнання недійсним договору комісії та договору купівлі-продажу квартири. Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 23.07.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Рішення набрало законної сили (а.с.52-53).
Судом першої інстанції встановлено, що власником спірної квартири є саме позивач. ОСОБА_7, як власник квартири має право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном і має право робити це на власний розсуд.
Позивач стверджував, що в квартирі проживає та зареєстрована відповідач по справі. Це порушує його права як власника. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідач є колишнім власником спірної квартири і не надала суду доказів на підтвердження того, що між нею та новим власником мала місце домовленість про її проживання в квартирі після набуття позивачем права власності. Знаходження позивача в місцях позбавлення волі не є підставою для відмову у задоволенні його позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 не звертався до суду з позовом про виселення і зняття з реєстрації ОСОБА_5 спростовуються особистою позовною заявою ОСОБА_7 (а.с.3-5) довіреностями від його імені на право звернення до суду від імені позивача (а.с.22,62).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що права ОСОБА_7, як власника квартири порушуються ОСОБА_5 і обґрунтовано задовольнив позов. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова 28 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -