Провадження № 11кп/790/691/14 Головуючий 1 інстанції ОСОБА_1
Справа № 643/15825/13-к Доповідач ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України
01.07.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілої на вирок Московського районного суду м. Харкова від 18.04.2014 року, -
Вказаним вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харкова, громадянка України, з середньою освітою, одружена, не працююча, раніше не судима, така, що має на утриманні малолітню дитину, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з обвинуваченої на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 110, 38 грн., моральну шкоду - 1000 грн.
Відповідно до вироку, 16.08.2013 р. близько 11 год. 30 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на дитячому майданчику, розташованому біля будинку АДРЕСА_2 , побачила, що дочка підбігла до 6-го під'їзду вказаного будинку, де на лавочці сиділа ОСОБА_8 , 1943 р.н., яка зробила дитині зауваження, щоб та гралася на майданчику. Після цього, ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_8 , де між ними на грунті давно сформованих неприязнених відносин стався конфлікт. В ході сварки ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, схопила обидві руки ОСОБА_10 , почала їх стискати та смикати, завдаючи при цьому удари ногами в область гомілок. В результаті вказаних дій потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить вирок районного суду скасувати, визнати ОСОБА_7 винною за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт, стягнути з обвинуваченої матеріальну шкоду - 550 гривень та моральну шкоду в розмірі 4450 гривень.
На обґрунтування апеляції вказала, що призначене судом першої інстанції покарання є занадто м*яким, оскільки Котельник своєю поведінкою подає негативний приклад відношення до старшого покоління, не працює, а тому немає коштів для сплати штрафу. Заявлений цивільний позов вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, потерпілої, яка підтримала апеляцію, обвинуваченої, яка заперечувала проти скарги та просила застосувати до неї Закон України «Про амністію 2014 року», перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга потерпілої задоволенню не підлягає.
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.04.2014 року ОСОБА_7 засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу 850 гривень.
Обгрунтованість засудження Котельник за вказаною статтею в апеляції не оспорюється та апеляційний суд перевіряє кримінальне провадження у межах апеляції.
Покарання призначається відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які обтяжують та пом*якшують покарання. З урахуванням цих вимог районний суд призначив покарання ОСОБА_7 .
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 одружена, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно. З урахуванням цих даних суд першої інстанції призначив їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Наведені дані спростовують доводи апеляції про призначення занадто м*якого покарання ОСОБА_7 .
Вирішуючи цивільний позов, районний суд задовольнив його частково. При цьому врахував тяжкість вчиненого злочину у відношенні потерпілої ОСОБА_8 , 1943 року народження, нанесені їй у зв*язку з цим моральні страждання та з урахуванням розумності та справедливості стягнув з обвинуваченої 1000 гривень за моральну шкоду. Також, суд частково стягнув матеріальні збитки на суму 110 грн. 38 коп., що були витрачені на лікування потерпілої.
Апеляційний суд вважає, що суд вірно вирішив цивільний позов, виходячи з засад розумності, справедливості, доцільності.
Наведене спростовує доводи апеляції, що цивільний позов вирішений невірно.
8 квітня 2014 року прийнято ЗУ «Про амністії 2014 року», відповідно до ст. 1 п. «в» особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років звільняються від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 раніше судима не була, має малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить застосувати Закон України «Про амністію 2014 р.»
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що в цій частині її клопотання підлягає задоволенню та Котельник слід звільнити від відбування покарання у виді штрафу на підставі ст. 1 п. «в» ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення, вирок Московського районного суду м. Харкова від 18.04.2014 р. відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Відповідно до ст. 1 п. «в» Закона України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у вигляді штрафу за вказаним вироком.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: