Справа № 755/16174/14-ц
(заочне)
"01" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Ластовки Н.Д.,
при секретарі Лєвєнцовій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом про визначення її додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_3 терміном у два місяці, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабусі, відкрилася спадщина на все належне її майно, зокрема, на частину квартири АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 заповіла їй частину квартири, про що свідчить заповіт посвідчений державним нотаріусом 16-ї Київської державної нотаріальної контори. 14.04.2014 року сплив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Як зазначає позивачка, нею пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки маючи маленького сина ОСОБА_4, який постійно хворів та потребував постійного догляду, не могла відлучатися на тривалий час, крім того з кінця березня 2014 року мала погане самопочуття, а з 19 по 23 травня 214 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом хвороби Лайма середнього ступеня тяжкості. Інших спадкоємців на частку квартири немає та жодних заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву, де позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу у її відсутність за наявними у справі доказами та матеріалами.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи думку позивача, яка подала заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.4)
03.12.2008 року ОСОБА_3 складено заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_1. (а.с.5)
Як убачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 змінила своє прізвище з ОСОБА_1 у зв'язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про одруження. (а.с. 9)
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 є її онука - ОСОБА_1, однак позивачем пропущено шестимісячний строк, встановлений законодавством для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пле нуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спад кування» часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно частини третьої ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо у відношенні до особи, яка пропустила строк для прийняття спадщини, не надійшла до державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, письмова згода про прийняття цією особою спадщини хоча б від одного із спадкоємців, які прийняли спадщину, або якщо ні один із потенційних спадкоємців не прийняв спадщину - спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що урегульовано ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України.
Як роз'яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у визначений законодавством шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки позивачка доглядала за своїм сином, який мав хворобливий стан здоров'я, мала сама незадовільне самопочуття, хворіла та на період з 19.05.2014 року по 23.05.2014 року перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної картки ОСОБА_1 (а.с. 11)
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що причини, які перешкоджали позивачці своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини є поважними, спір на спадкове майно серед інших спадкоємців відсутній, а тому позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 як спадкоємцю після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.