Справа № 755/7301/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6614/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
17 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого судді: Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: позивача - ОСОБА_3
представника позивача - ОСОБА_4
відповідача - ОСОБА_5
представника відповідача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, Відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, Відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її матір ОСОБА_7 Спадкоємцями померлої є вона та її старша сестра ОСОБА_5З моменту смерті матері, впродовж тривалого періоду часу у зв'язку з важким психологічним потрясінням вони з сестрою ОСОБА_5 не заводили розмов щодо порядку оформлення спадкового майна та погодили, що всі дії стосовно прийняття спадкового майна будуть проводити разом та при будь-яких змінах будуть повідомляти одна одній. Протягом року підтримували нормальні стосунки з сестрою. Коли в лютому 2013 року вона завела розмову з сестрою стосовно звернення до нотаріуса для відкриття спадщини, ОСОБА_5 відмовилась вчиняти будь які дії та брати участь у цій процедурі. Вона звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але листом від 1 березня 2013 року її повідомили про те, що спадкова справа вже відкрита ОСОБА_5, в якій остання зазначена єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_7 та у зв'язку з пропуском нею встановленого законодавством строку для прийняття спадщини відмовили у прийнятті її заяви. Вона є матір'ю одиначкою та має неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, самостійно власними силами займається її вихованням та утриманням, працює та отримує заробітну плату в розмірі 4000 грн. Вважає своїми діями відповідач намагалася провести оформлення спадкового майна, позбавивши її законного права та порушуючи її інтереси. Крім цього зазначила, що після смерті матері їй довелось змінювати місце проживання, у зв'язку з чим вона тривалий час не мала місця реєстрації та не могла звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також її донька, яку вона самостійно утримує і виховує часто хворіє.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2014 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі послався на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Зокрема зазначив, що при вирішенні поважності пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції формально підійшов до оцінки тих обставин, на які посилався позивач, зробивши висновок, що статус матері одиначки, виховання малолітньої дитини, яка постійно та тривалий час хворіла, відсутність постійного місця проживання у м. Києві, про що свідчать відмітки в паспорті позивача, необхідність постійного догляду за дитиною, забезпечення її добробуту й належного утримання, не стали для ОСОБА_3 істотними труднощами для вчинення відповідних дій в строки визначені законодавством.
Також судом не враховано та не надано належної оцінки тому, що при прийнятті спадщини ОСОБА_5, остання не вказала нотаріусу про наявність інших спадкоємців.
В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.
ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечували і просили рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини зазначені позивачем в обґрунтування пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини, не свідчать про поважність причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. Доказів на підтвердження наявності обставин, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами позивачем та її представником суду не надано.
Такий висновок суду повністю відповідає встановленим судом обставинам і ґрунтується на нормах матеріального права.
Судом установлено, що сторони у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є рідними сестрами Мати сторін ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті якої відкрилася спадщина. Заповіту померла не залишила.
ОСОБА_7 за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. За цією адресою зареєстровані та проживають відповідач ОСОБА_5 та її повнолітні діти (а.с.70).
Сторони у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 після смерті матері мають право на спадкування за законом як спадкоємці першої черги.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
6 листопада 2012 року ОСОБА_5 звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 (а.с.111). У встановлений законом строк ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подала.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем ОСОБА_3 та її представником у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку суду не надано.
Посилання ОСОБА_3 та її представника на такі обставини, як статус матері одиначки, виховання малолітньої дитини, відсутність постійного місця проживання в місті Києві, необхідність постійного догляду за дитиною, забезпечення її добробуту й належного утримання, які на думку апелянта перешкоджали позивачу здійснити дії пов'язані з прийняттям спадщини, судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Жодних доказів на підтвердження наявності у дитини позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, хвороби, що об'єктивно перешкоджала її матері звернутися до нотаріуса у строк, встановлений законом для прийняття спадщини, позивачем не надано.
Не може бути визнана поважною причинною пропуску ОСОБА_3 строку для подання заяви про прийняття спадщини не повідомлення ОСОБА_5 нотаріуса про наявність інших спадкоємців, оскільки дії на прийняття спадщини має вчинити особисто спадкоємець, який бажає прийняти спадщину.
ОСОБА_3 жодних дій по прийняттю спадщини у шестимісячний строк не вчинила, доказів на підтвердження у неї об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення таких дій не надала.
Отже, висновки суду відповідають обставинам справи та доводами апеляційної скарги, які фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовуються.
Колегія суддів вважає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 20 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: