Рішення від 23.06.2014 по справі 22-ц/796/5911/2014

№ апеляційного провадження:22-ц/796/5911/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - судді Лапчевської О.Ф.

Суддів Слободянюк С.В., Шебуєвої В.А.

при секретарі Лужецькій І.С.

за участю: позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року

У справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 аліменти, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. /а.с. 75-80/

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у позовній вимозі про позбавлення батьківських прав, представник позивача ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема, відмовляючи у позбавленні батьківських прав, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем не надано жодного доказу щодо перешкоджання йому у спілкування з дитиною та його намагань зустрітись з дитиною. Крім того, зазначив, що вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції не обґрунтував з яких підстав не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати в частині відмови у позбавленні батьківських прав та постановити в цій частині нове, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення в частині відмови у позовній вимозі про позбавлення батьківських прав, скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2000 року. / а.с.7/

Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с.8/

06.10.2005 року шлюб між ними розірвано. /а.с.7, 9/

Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з матір'ю ОСОБА_3

17.12.2005 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.10,11/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 164 СК України про те, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Оскільки в матеріалах справи відсутні переконливі докази винної поведінки ОСОБА_6 щодо ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а останній стверджує, що ОСОБА_3 перешкоджає йому у спілкуванні, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, позбавлення батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

За розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №562 від 14.07.2005 року «Про встановлення годин зустрічей батьків з дітьми» ОСОБА_6 встановлено час спілкування з сином ОСОБА_7 щосуботи з 11-00 до 16-00. / а.с. 35/

За твердженням представника відповідача в судовому засіданні, позивач перешкоджає відповідачу у спілкуванні з дитиною, тому з 2005 року ОСОБА_6 бачився з дитиною один раз, приблизно два роки назад, поблизу школи, де навчається на даний час його син, а вказане розпорядження не виконується з вини позивача.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, відповідачем не надано доказів щодо перешкоджання йому у спілкуванні з дитиною, оскільки він не звертався до виконавчих органів або до суду з приводу невиконання розпорядження щодо побачень з дитиною, або перешкоджанні йому у виконанні батьківських обов'язків, про що також свідчить довідка надана ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про відсутність виконавчих проваджень стороною яких є ОСОБА_6 / а.с. 117/

На даний момент ОСОБА_7 (прізвище змінено на ОСОБА_7) 14 років, ОСОБА_6 знає де навчається його син, тому твердження щодо перешкод у спілкуванні з дитиною, що чинить ОСОБА_3 не відповідають дійсності, оскільки дитина вже неповнолітня, має право самостійного вибору у спілкуванні з батьком.

Тому, колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції щодо чинення ОСОБА_6 перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, Дарницьким районним судом м. Києва вже розглядалась справа №2-7987/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, яка ухвалою від 03 грудня 2010 була залишена без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, що можна вважати попередженням відповідача про необхідність зміни ставлення до дитини.

З моменту залишення без розгляду провадження у вказаній справі, по момент розгляду справи в апеляційному суді - три с половиною роки, ОСОБА_6 своїми обов'язками по вихованню дитини нехтував, окрім переказу від 15.01.2014 р. на адресу ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 416, 20 грн., після повторного звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що після залишення аналогічного позову без розгляду, ОСОБА_6 належних висновків щодо участі у вихованні дитини не зробив.

Згідно висновку №101-694/02 від 29.01.2014 року Служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, що міститься у матеріалах справи, ОСОБА_6 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 /а.с. 57-58/.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_3, по АДРЕСА_1, добре спілкуються, часто прогулюються разом. Пояснила, що добре знає її сина ОСОБА_7, та знає, що своїм батьком він називає ОСОБА_8, жодного разу біологічного батька ОСОБА_6 не бачила.

Крім того, слід зазначити що ОСОБА_7 має особливі потреби щодо нормального фізичного розвитку, в чому ОСОБА_6 також участі не приймає.

У відповідності до ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Зважаючи на викладене, у відповідності до приписів п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 ухиляється від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду, не спілкується з дитиною та не виявляє до нього інтересу, свідомо нехтуючи своїми обов'язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року, в частині відмови у позовній вимозі про позбавлення батьківських прав, - скасувати та ухвалити нове, яким позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. ЛуцькВолинської області, батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, актовий запис від 03 травня 2001 року №501 відділу реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
39469921
Наступний документ
39469923
Інформація про рішення:
№ рішення: 39469922
№ справи: 22-ц/796/5911/2014
Дата рішення: 23.06.2014
Дата публікації: 11.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав