Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваногоОСОБА_8 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 19 червня 2014 року апеляційні скарги прокурора у провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - представника потерпілого та цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року, -
Цією ухвалою часткового задоволена скарга захисника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , підозрюваного в кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 .
Скасований “Дозвіл з'явитися в суд” від 18 листопада 2013 року № 12/2-7446 виданий Юридичній фірмі “W&S SELARL”, діючий через своїх партнерів - Метра Жиля Біго і Метра Гійома-Дені Фора - адвокатів Паризької колегії адвокатів, підписаний та переданий дипломатичними каналами через посольство України у Франції до Міністерства юстиції Франції слідчим Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47.
Відмовлено в задоволенні скарги в частині визнання незаконними дії Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 , вчинені при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно підписання та направлення клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності стосовно ОСОБА_9 від 01 серпня 2013 року.
Своє рішення в частині скасування “Дозволу з'явитися в суд” слідчий суддя мотивував тим, що КПК України не визначає інших повноважень слідчого та процесуальних рішень, що можуть бути ним прийняті в процедурі екстрадиції, окрім визначених приписів ст. 575 КПК України, а також чинне законодавство не надає можливості делегувати будь-які інші повноваження слідчому в процедурі екстрадиції, а тому Генеральна прокуратура України, звертаючись із запитом про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, необґрунтовано не вчинила процесуальні дії, а саме - розгляд запиту на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України, що і призвело до направлення слідчим ОСОБА_11 у кримінальному провадженні документу, який не визначений ч. 2 ст. 552 КПК України і складені поза процесуальними правами слідчого.
Що стосується вимог скарги ОСОБА_8 в частині визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва та слідчого ОСОБА_11 стосовно підписання та направлення Клопотання про видачу особи в Україну, то, як зазначено в ухвалі, вони не є тими діями в розумінні положень ч. 1 ст. 303 КПК України, які можуть бути оскарженні до слідчого судді, а тому, в цій частині, згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слід було б відмовити у відкритті провадження, а оскільки нормами КПК України не передбаченого роз'єднання вимог скарг, то в задоволенні скарги в цій частині слідчим суддею відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_7 - представник потерпілого і цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на рішення, дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 .
А саме, як вважає апелянт, слідчим ОСОБА_10 18 листопада 2013 року правомірно був наданий дозвіл юристам фірми “W&S SELARL” з'явитися в суд, як то передбачено кримінальним процесуальним законодавством Французької Республіки, правомірність чого підтверджена листом начальника Головного управління міжнародно-правових зв'язків та європейської інтеграції Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 від 02 грудня 2013 року за № 14/2/1-36115-10, де зазначено, що Генеральна прокуратура України не заперечує проти надання представникам французької юридичної компанії “W&S SELARL” зазначеного “Дозволу з'явитися в суд”.
Окрім того, Апеляційним судом м. Екс-ан-Прованс ФР, який слухав справу щодо екстрадиції ОСОБА_9 , було розглянуто відповідний “Дозвіл з'явитися в суд”, та визнано його належним і таким, що не суперечить положенням чинного КПК Французької Республіки, а 02 червня 2014 року в слідчий Палаті Апеляційного суду м. Ліон Французької Республіки відбулися попередні слухання у справі про екстрадицію ОСОБА_9 і на підставі цього дозволу прийнято рішення про участь української сторони в подальших слухання справи про екстрадицію ОСОБА_9 .
Крім іншого, ОСОБА_7 вважає, що слідчий суддя, розглядаючи дану скаргу, порушив правила територіальної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 32 КПК України, не маючи підстав для її розгляду, оскільки дане кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_9 , вчинене за межами території Печерського району м. Києва.
В апеляційній скарзі прокурора у провадженні ОСОБА_6 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року з поверненням скарги ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на рішення, дії чи бездіяльність Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києва ОСОБА_10 .
При цьому прокурор вважає дану ухвалу незаконною, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор наводить аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , зазначаючи про те, що слідчий суддя, в порушення ч. 4 ст. 304 КПК України, безпідставно поновила ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження дії слідчого вчиненої 18 листопада 2013 року.
Також, прокурор звертає увагу суду, що “Дозвіл з'явитися в суд” не є процесуальним рішенням в контексті ст. 110 КПК України, а тому не може бути предметом скасування на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Адвокат ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_13 , подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_7 - представника цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) та прокурора у провадженні - старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва, в яких зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року, за викладених в ній обставин, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Крім того, адвокат ОСОБА_8 в своїх заперечення на апеляційну скаргу зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає інших повноважень слідчого та процесуальних рішень, що можуть бути ним прийняті в процедурі екстрадиції, окрім визначених положеннями ст. 575 КПК України, у зв'язку з чим також не надає можливості делегувати будь-які інші повноваження слідчому в процедурі екстрадиції. Інші положення Цього Кодексу, згідно ст. 4 КПК України, поширюються лише на території України, а отже - інші повноваження слідчого, ніж визначені у главі 44 КПК України, обмежуються територією України, у зв'язку з чим, адвокат вважає дії слідчого ОСОБА_10 з підписання та направлення “Дозволу з'явитися в суд” були вчинені з перевищенням своїх прав та повноважень службової особи органу внутрішніх справ.
Також адвокат ОСОБА_8 вважає безпідставними посилання апелянта на правовий висновок, складений 03 грудня 2013 року науковим консультантом відділу консультантів управління забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України ОСОБА_14 , оскільки правозастосування норм права щодо конкретних обставин справи належить виключно до компетенції суду.
Адвокат ОСОБА_8 вважає необґрунтованими твердження ОСОБА_7 -представника цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) щодо недотримання судом першої інстанції правил територіальної підсудності, оскільки ОСОБА_9 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 209 КК України, який, згідно повідомлення про підозру, вчинявся на території Печерського району м. Києва, а тому, в силу ст.ст. 32, 306 КПК України, прийняття скарги до розгляду Печерським районним судом м. Києва не суперечило положенням процесуального законодавства України.
Звертає увагу адвокат ОСОБА_8 і на те, що неправомірне винесення слідчим “Дозволу з'явитися в суд” суттєво порушило права та інтереси підозрюваного ОСОБА_9 , що підлягало усуненню слідчим ОСОБА_10 у розумні строки, а тому, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, така бездіяльність слідчого може бути оскаржена на досудовому провадженні, на підставі чого він і скористався належним йому правом на оскарження.
Адвокат ОСОБА_8 зазначає і про те, що ОСОБА_7 , як представник цивільного позивача у кримінальному провадженні АТ “БТА Банк” (Казахстан) не наділений правом оскаржувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року, оскільки вона не стосувалась вирішення цивільного позову а тому, в даному випадку, апеляційна скарга подана особою, яка не мала права звертатися в суд з апеляційною скаргою.
На додаток, адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на приписи ст. 309 КПК України, зазначає, що рішення місцевого суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурорів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , представника потерпілого і цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) ОСОБА_7 , які загалом підтримали доводи апеляційних скарг та вважали, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, пояснення захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_8 на дії слідчого у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно екстрадиції підозрюваного ОСОБА_9 , вивчивши апеляційні скарги та заперечення на них, слід прийти до наступних висновків.
З матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_8 на дії слідчого у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно екстрадиції підозрюваного ОСОБА_9 вбачається, що в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері службової діяльності СУ ГУ МВС України в м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 121 100 000 001 47 за заявою АТ “БТА Банк” (Казахстан) щодо розкрадання майна, яке йому належить - грошових коштів, цінних паперів та заставного майна, колишніми службовими особами АТ “БТА Банк”, зокрема ОСОБА_9 , за попередньою змовою у тому числі з представниками іноземних компаній за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України.
У межах даного провадження, Генеральна прокуратура України звернулась до Міністерства юстиції Французької Республіки з запитом про екстрадицію підозрюваного ОСОБА_9 з Франції на територію України.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Приписами ч. 1 ст. 303 КПК регламентовано, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Такий перелік є вичерпним.
Скарги на інші рішення чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК України.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слід прокурора, що не підлягає оскарженню.
Досліджуючи вимоги скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 в частині визнання незаконними дії Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 стосовно підписання та направлення до прокуратури м. Києва “Клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності” відносно ОСОБА_15 від 01 серпня 2013 року, як те передбачають положення глави 44 КПК України - слідчий суддя правильно вирішив, що вони оскарженню до слідчого судді не підлягають, виходячи з переліку дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, можливість оскарження яких передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України.
Дане рішення слідчого судді адвокатом ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_9 в апеляційному порядку не оспорено.
Не заперечував адвокат ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції і проти того, що підписання та направлення слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 до прокуратури м. Києва “Клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності” відносно ОСОБА_15 від 01 серпня 2013 року та послідуюче скерування даного Клопотання про екстрадицію останнього, не може бути оскаржене до слідчого судді.
Що стосується дій слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 по наданню “Дозволу з'явитися в суд”, то, на переконання колегії суддів, такий Дозвіл, що наданий слідчим відповідно до ст. 696-16 КПК Французької Республіки, є невід'ємною частиною пакету документів до “Клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності” відносно ОСОБА_9 , без якого дане клопотання не може бути розглянуто взагалі.
А тому дія слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 по наданню “Дозволу з'явитися в суд” від 18 листопада 2013 року, проти чого не заперечувала Генеральна прокуратура України в межах кримінального провадження № 120 121 100 000 001 47 стосовно екстрадиції підозрюваного ОСОБА_9 , оскарженню до слідчого судді не підлягає.
На дані висновки не можуть вплинути і доводи адвоката ОСОБА_8 про те, що згідно повідомлення заступника начальника управління - начальника відділу екстрадиції Головного управління міжнародно-правового співробітництва ОСОБА_17 від 14 травня 2014 року Генеральна прокуратура України дозволу будь-якій юридичній фірмі не надавала.
Але при цьому слід зазначити, що у даному ж повідомленні вказано, що Генеральна прокуратура України не заперечувала проти участі у справі Юридичної фірми “Ілляшев та партнери”, яка, в свою чергу, залучила Французьку юридичну компанію “W&S SELARL”, про надання “Дозволу з'явитися в суд”, що вказано в листі від 23 травні 2014 року за підписом начальника Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральною прокуратури України ОСОБА_18 .
Необхідно вказати і про те, що ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 в скарзі до слідчого судді, мотивуючи оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого та прокурора в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України послався на порушення вказаними особами законодавства, які повинні були б усунуті у розумні строки, що явно не відповідає змісту положень даної норми закону щодо можливості оскарження бездіяльності, пов'язаної із нездійсненням інших процесуальних дій у визначений цим Кодексом строк, ще й при тому, що надання “Дозволу з'явитися в суд” чинним КПК не передбачено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді із-за істотних порушень вимог кримінального процесуального закону на підставі ст. 412 КПК України з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити адвокату ОСОБА_8 у відкритті провадження за його скаргою на дії слідчого у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно екстрадиції підозрюваного ОСОБА_9 , які сам же адвокат у скарзі не розділив на різні вимоги.
За вказаним, є безпідставним посилання адвоката ОСОБА_8 на відсутність правових підстав для оскарження даної ухвали слідчого судді.
На переконання колегії суддів, не є ґрунтовними твердження адвоката ОСОБА_8 відносно оскарження ухвали слідчого судді неналежною особою - представником цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) ОСОБА_7 , оскільки він на час розгляду скарги ОСОБА_8 слідчим суддею мав також статус представника потерпілого АТ “БТА Банк” (Казахстан), а тому його як зацікавлену особу повинні були повідомити про час, день та місце розгляду адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 і він в силу п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України має право на оскарження ухвали слідчого судді.
Проте, заслуговують на увагу доводи адвоката ОСОБА_8 щодо дотримання слідчим суддею вимог ст. 32 КПК України, на зворотності чого наполягають в апеляційних скаргах прокурор та представник потерпілого і цивільного позивача, оскільки адвокатом ОСОБА_8 були оскаржені, зокрема, дії Генеральної прокуратури України, а тому розгляд його скарги правомірно здійснив слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва.
Але не є безспірними доводи адвоката ОСОБА_8 щодо пропуску ним з поважних причин строку на апеляційне оскарження дій (бездіяльності) слідчого, прокурора, як на те вказували прокурор у провадженні ОСОБА_6 та представник потерпілого і цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) ОСОБА_7 .
Проте, будь-які висновки щодо цього колегії суддів не можуть вплинути на прийняття іншого рішення, ніж відмовити адвокату ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 у відкритті провадження за його скаргою на дії слідчого у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно екстрадиції підозрюваного ОСОБА_9 .
На підставі викладеного, апеляційні скарги прокурора у провадженні ОСОБА_6 та представника потерпілого і цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) ОСОБА_7 - підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 304, 309, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора у провадженні ОСОБА_6 та представника потерпілого і цивільного позивача АТ “БТА Банк” (Казахстан) ОСОБА_7 - частково задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2014 року, якою часткового задоволена скарга захисника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , підозрюваного в кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 ; скасований “Дозвіл з'явитися в суд” від 18 листопада 2013 року № 12/2-7446 виданий Юридичній фірмі “W&S SELARL”, діючий через своїх партнерів - Метра Жиля Біго і Метра Гійома-Дені Фора - адвокатів Паризької колегії адвокатів, підписаний та переданий дипломатичними каналами через посольство України у Франції до Міністерства юстиції Франції слідчим Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47; відмовлено в задоволенні скарги в частині визнання незаконними дії Генеральної прокуратури України, прокуратури м. Києва, слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 , вчинені при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 121 100 000 001 47 стосовно підписання та направлення клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності стосовно ОСОБА_9 від 01 серпня 2013 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_15 у даному кримінальному провадженні стосовно екстрадиції ОСОБА_9 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3