Справа № 755/9639/14-ц
"17" червня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Сиченко К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського університету туризму, економіки і права про перевищення службових повноважень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Київського університету туризму, економіки і права про перевищення службових повноважень посилаючись на те, що він є засновником Київського університету туризму, економіки і права та його частка в статутному капіталі становить 40%. Засновниками університету були також ОСОБА_2, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_1 її частка становила 30% та ОСОБА_3 - 30%. Протоколом зборів засновників його було призначено на посаду ректора на громадських засадах, а ОСОБА_3 на посаду директора з правом першого підпису. Статутом університету передбачено, що визначення структури університету, затвердження його штатного розкладу, затвердження річних результатів діяльності віднесено до відання Зборів засновників університету. Проте починаючи з 2006 року до цього часу збори не затверджували плани відповідно до яких здійснюється фінансово-господарська діяльність, як і не затверджували штатний розпис на 2013-2014 н.р., як і не затверджували річні результати діяльності університету. Директор ОСОБА_3 в період з 2006 року і до цього часу перевищуючи свої повноваження свідомо порушує права засновників університету. Тому просив суд визнати кошториси Київського університету туризму, економіки і права за період 2006-2013 н.р. затвердженими директором ОСОБА_3 із перевищенням повноважень; визнати плановий штатний розклад Київського університету туризму, економіки і права на 2013-2014 н.р. затверджений ОСОБА_3 із перевищенням повноважень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд визнати кошториси Київського університету туризму, економіки і права за період 2006-2013 н.р. затвердженими директором ОСОБА_3 із перевищенням службових повноважень; визнати плановий штатний розклад Київського університету туризму, економіки і права на 2013-2014 н.р. затверджений ОСОБА_3 із перевищенням повноважень.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в позові в повному обсязі, оскільки, позивачем не надано суду кошториси, які він просить визнати затвердженими ОСОБА_3 з перевищенням службових повноважень і також не просить їх витребувати. Позивачем пропущено строк позовної давності щодо визнання кошторисів, які затверджені ОСОБА_3 із перевищенням службових повноважень в період з 2006 по 2011 рік. Відповідно до п. 6.5 діючого Статуту університету директор виконує функцію затвердження кошторису, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки та інше. Тому затверджуючи кошториси директор ОСОБА_3 жодним чином не порушувала норми законодавства і не діяла всупереч положенням Статуту.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є засновниками приватного вищого навчального закладу «Київський університет туризму, економіки та права», що підтверджується копією статуту Київського університету туризму, економіки і права (а.с.5-9).
Відповідно до протоколу зборів засновників (власників) ПВНЗ «Університет туризму, економіки і права» № 1 від 24.01.2006 року ОСОБА_1 призначено на посаду ректора на громадських засадах, а на посаду директора ОСОБА_3 з правом першого підпису (а.с.5).
Звертаючись до суду позивач наполягає на тому, що з 2006 року до цього часу збори засновників Університету не затверджували плани відповідно до яких здійснюється фінансово-господарська діяльність, як і не затверджували штатний розпис на 2013-2014 н.р., як і не затверджували річні результати діяльності університету. Директор ОСОБА_3 в період з 2006 року і до цього часу перевищуючи свої повноваження свідомо порушує права засновників Університету. Тому кошториси Київського університету туризму, економіки і права за період 2006-2013 н.р. та плановий штатний розклад Київського університету туризму, економіки і права на 2013-2014 н.р., затверджені директором ОСОБА_3 із перевищенням повноважень.
Статутом Київського університету туризму, економіки і права (надалі Університет) пунктом 6.2.3.1 передбачено, що виконавчим органом Університету є ректорат, очолюваний ректором, який призначається Зборами засновників.
В пункті 6.5 Статуту Університету передбачено, що директор (перший проректор) Університету виконує такі функції: … затверджує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки… (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, у п.11 роз'яснено - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Представником позивача в судовому засіданні не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності.
В свою чергу, представниками відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, з огляду на те, що позивачем пропущений трирічний строк.
Враховуючи те, що однією з позовних вимог є визнання кошторисів Київського університету туризму, економіки і права за період 2006-2011 н.р., затверджені директором ОСОБА_3 із перевищенням повноважень, а позов пред'явлено 08 квітня 2014 року, тобто зі спливом строку позовної давності. Крім того, позивачем та його представником не надано клопотання про поновлення пропущеного строку та жодного доказу поважності пропуску строку позовної давності, тому суд вважає, що позов в частині позовних вимог про визнання кошторисів Київського університету туризму, економіки і права за період 2006-2011 н.р., затверджені директором ОСОБА_3 із перевищенням повноважень не підлягає задоволенню, у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Статтями 1 ЦПК України регламентовано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, позивачем на виконання вимог статті 60 ЦПК України не надано кошторисів Київського університету туризму, економіки і права за період 2012-2013 н.р., які затверджені директором ОСОБА_3 та планового штатного розкладу Київського університету туризму, економіки і права на 2013-2014 н.р., який затверджений ОСОБА_3 та які позивач вважає, що були затверджені із перевищенням повноважень. Крім того, позивачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження того, що дійсно вищевказані кошториси та плановий штатний розклад були затверджені директором ОСОБА_3 із перевищенням повноважень.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
З положень ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - КЗПЛ), слідує, що кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...
Статтею 13 КЗПЛ визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
В свою чергу, суд враховує практику ЄСПЛ в частині законності дій відповідача та вважає висловлені у судовому засіданні доводи представника позивача такими, що мають сумнівну основу, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Отже, у суду відсутні підстави для визнання кошторисів Київського університету туризму, економіки і права за період 2011-2013 н.р., затверджених директором ОСОБА_3 із перевищенням службових повноважень та визнання планового штатного розкладу Київського університету туризму, економіки і права на 2013-2014 н.р., затвердженого ОСОБА_3 із перевищенням повноважень, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 267 ЦК України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, ст.ст. 1, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Київського університету туризму, економіки і права про перевищення службових повноважень відмовити.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя