Справа № 638/5241/14-ц
Провадження № 2/638/3244/14
13.06.2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого-судді Гайдук Л.П.
При секретарі Литвиненко М.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
04.04.2014 р. позивачка звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на уримання сина на період його навчання в розмірі 2500 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_2 23-років, стверджуючи, що відповідач є її колишнім чоловіком, від шлюбу є діти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, на утримання яких рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2010року були стягнуті аліменти в розмірі 50% з усіх видів заробітку відповідача. В серпні 2013року їх син ОСОБА_2 вступив на денну форму навчання в Національний Юридичний університет імені Ярослава Мудрого, строк навчання до 01.07.2018року, на теперішній час син не працює та потребує матеріальної допомоги. Позивач вважає, що аліменти в розмірі 2500гривень щомісячно є достатніми для утримання дитини відповідного віку, оскільки значна частина коштів потрібна на харчування дитини необхідними продуктами, а також на одяг та інші витрати. У зв*язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути аліменти з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 до досягнення ним 23-років, оскільки останній навчається та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх сина ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно до досягнення ним 23-х років, тому що він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а відповідач добровільно надавати матеріальну допомогу відмовляється.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та суду пояснив, що він дійсно перебував у шлюбі з позивачем, який було розірвано в 2010році, згодом він сплачував аліменти на утримання старшого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в грудні 2013року припинив, оскільки сину виповнилось 18 років, аліменти він сплачував за рішенням суду, затримка в їх виплаті була пов*язана з пересиланням поштою виконавчого листа в різні установи, на даний час він є безробітним та перебуває на обліку в Харківському міському центрі зайнятості та має на утриманні батьків похилого віку у зв*язку з чим не має можливості сплачувати сину аліменти в розмірі 2500грн., також відповідач зазначив, що при розподілі майна суд відійшов від принципу рівності часток на користь ОСОБА_1 та його дітей, тому його діти забезпечені належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги, такими що підлягають частковому задоволенню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 28 липня 2010р., що підтверджується відповідним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження.
На підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова № 2-9822/2010р. з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до досягнення ними повноліття.
З 04.12.2013року відрахування аліментів з доходу ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження припинено у зв*язку з повноліттям дитини, що підтверджується листом Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції.
Згідно довідки Національного Юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 135 від 19.03.2014 р., ОСОБА_2 є студентом бюджетної форми навчання та отримує стипендію в розмірі 730,00грн.
Відповідач, як батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в добровільному порядку матеріальну допомогу на його утримання не надає, він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв*язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов*язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до довідки Харківського міського центра зайнятості від 14.04.2014року відповідач ОСОБА_3 перебуває на обліку в ХМЦЗ, утримання аліментів з 01.02.2014року на підставі виконавчого листа від 30.08.2010року № 2-9822/2010 не проводиться у зв*язку з закінченням строку виплати згідно наказу НТ 14022012 від 12.02.2014року.
Також в довідці № 3097 від 06.06.2014року зазначено, що відповідач перебуває на обліку як безробітний в Харківському МЦЗ з 10 вересня 2013року.
Рішенням апеляційного суду Харківського області від 21.12.2012року за відповідачем було визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/3 частину автомобіля «Рено-Самсунг».
Виходячи з майнового стану відповідача та наявності майна, яке перебуває у його власності, наявності стипендії сина ОСОБА_2 в розмірі 730 гривень суд приходить до висновку про наявність у відповідача можливості надавати сину матеріальну допомогу до закінчення навчання, виходячи з того розрахунку який надано позивачкою з врахуванням рівності участі обох батьків в утриманні дитини.
Відповідач є працездатним, не є інвалідом або особою яка за своїм фізичним станом не здатна працювати.
Таким чином, суд стягує аліменти з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_2 до досягнення ним 23-х років.
Доводи відповідача про те, що він є безробітний та доглядає за своїми літніми батьками, який мають ряд хронічних захворювань суд приймає до уваги при визначенні розміру аліментів, проте не може прийняти до уваги при вирішенні питання про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчатися, оскільки таку матеріальну допомогу він може надавати.
Окрім того, як пояснив відповідач його батьки отримують пенсію в розмірі біля 5000 гривень, що дає суду підстави вважати про можливість утримувати себе самостійно без допомоги відповідача, окрім того, останні є власниками будинку, який дорівнює більш 300 кв.м. метрів, що свідчить про задовільний матеріальний стан батьків та не свідчить про те, що останні потребують матеріальної допомоги, окрім того, відповідач має рідну сестру.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 199, 200 Сімейного Кодекса України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно до досягнення дитиною 23 років, починаючи з 04.04.2014 року, та до державного бюджету судовий збір в розмірі 243,60 грн
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Головуючий-суддя: