донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.06.2009 р. справа №44/34
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Акулової Н.В. , Колядко Т.М.
при секретарі
Григоренко О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача:
Сальник М.А. -по дов. б/н від 16.02.2009р.
від відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
22.04.2009 року
по справі
№ 44/34 ( суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" м. Дніпропетровськ
до
Приватного підприємства "Азовмех" м. Маріуполь, Донецької області
про
стягнення суми заборгованості у розмірі 618590грн.78коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2009 року у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" м. Дніпропетровськ ( далі по тексту -ТОВ "Альфатех") до Приватного підприємства "Азовмех" м. Маріуполь, Донецької області ( далі по тексту -ПП "Азовмех" ) про стягнення суми заборгованості у розмірі 618590грн.78коп. відмовлено.
В обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що на момент звернення позивача до суду грошове зобов'язання було виконане.
ТОВ "Альфатех" не погодилось з рішенням господарського суду, та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими факти, які не були доведені в суді, однак мають суттєве значення по справі, а також висновки зроблені судом, не відповідають фактичним обставинам справи.
Повноважний представник скаржника у судовому засіданні висловився на підтримку своїх доводів викладених в апеляційній скарзі.
ПП "Азовмех" не скористалося своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши думку представника позивач судова колегія дійшла висновку, що відсутність відповідача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2007 року між ТОВ "Альфатех" ( продавець) та ПП "Азовмех" ( покупець) укладено договір №96-207С, згідно умов якого, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити навантажувач Hyundai моделі HL780-7А 2007 року випуску.
Пунктом 3.1 договору №96-207С від 27.08.2007 року сторони встановили, що ціна товару встановлюється в українських гривнях у відповідності з базисом поставки "Франкосклад продавця" і вказується в додатку №1 до договору.
Вказана в п.3.1 ціна товару сформовано DDP ( м. Дніпропетровськ) в USD згідно формули S=Z хA1 гривень, де S - ціна товару на момент оплати ( грн.); Z - узгоджена сторонами ( базисна/остаточна) ціна товару (USD); А1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ, на момент оплати + 1,5%. Розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України ( п.3.3.).
На виконання п.1.1 вказаного договору позивач здійснив поставку товару (навантажувача Hyundai моделі HL780-7А 2007 року випуску) на суму 238357,30 доларів США, що складає в еквіваленті 1467327грн.48коп. Цей факт підтверджується видатковою накладною №4632 від 04.09.2007 року, податковою накладною від 04.09.2007 року, актом прийому-передачі, та довіреністю серії ЯМТ №15646 від 03.09.2007року, на підставі якої отриманий товар.
З додатку №1 до договору №96-207С від 27.08.2007 року вбачається, що перший платіж 5% здійснюється до 04.09.2007 року. По факту оплати першого платежу здійснюється поставка товару, а потім здійснюється другий платіж 95% до 12.09.2007 року.
Позивач вважає, що у зв'язку з простроченням сплати грошового зобов'язання, яке виникло з поставки товару за договором №96-207С від 27.08.2007 року, зокрема, через те, що відповідач невчасно розрахувався за Продукцію у той період, коли курс долара США відносно гривні істотно зріс, за Покупцем значиться недоплата у розмірі 79103,68 доларів США або 618590,78 грн., оскільки на момент сплати курс долара становить 7,70 грн. за 1 USD.
На думку позивача, через неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачем, у позивача виникло право звернутися до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості у сумі 618590грн.78коп.
Рішенням господарського суду першої інстанції від 22.04.2009 року по справі №44/34 в задоволені позову про стягнення 618590грн.78коп. відмовлено з посиланням на те, що покупець виконав грошове зобов'язання за договором №96-207С від 27.08.2007 року щодо оплати отриманої продукції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з ПП "Азовмех" заборгованості у сумі 618590грн.78коп., що виникла в зв'язку зі зміною курсу долару США до гривні.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).
Як встановлено господарським судом першої інстанції, на час розгляду справи вже встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема, рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.08 року у справі № 6/170 за позовом Продавця до Покупця про стягнення заборгованості за договором №96-2007СТ від 27.08.2007 року встановлено, що 09.12.08 року Покупець сплатив на рахунок позивача суму 1467372грн.48коп.., чим погасив суму основного боргу.
Через виконання Покупцем договірних зобов'язань перед Продавцем щодо оплати поставленої Продукції - суд у справі № 6/170 припинив провадження по вимогах Продавця щодо стягнення суми основного боргу.
Означене судове рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 20.12.08 року, оскільки сторонами не оскаржувалось.
Відповідно до положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а виходячи з вимог ст..115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Крім того, як вірно зазначено господарським судом, згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, та згідно рішень Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", та у справі від 28.10.99 року за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що Покупець виконав грошове зобов'язання за Договором щодо оплати отриманої Продукції - причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
Також, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції стосовно не прийняття до уваги того факту, що внаслідок зміни курсу долара США відносно гривні вартість Продукції на моменти оплати змінилася, так як, як вірно зазначено судом першої інстанції, вартість Продукції в українських гривнях точно визначена у пунктах 3.1-3.3 Договору та специфікації, а умови Договору не передбачають права Продавця та обов'язку Покупця змінювати вартість Продукції в залежності від зміни курсу долара США.
Крім того, як вбачається з договору №96-207С від 27.08.2007 року, ні одним з його пунктів не передбачений обов'язок відповідача сплатити позивачу курсову різницю. Не зміг це підтвердити і представник позивача в судовому засіданні.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області по справі №44/34 від 22.04.2009 року прийнято в межах повноважень наданих суду, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, чинному законодавству,а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду,-
Рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 44/34 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Н.В. Акулова
Т.М. Колядко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5ГСДО