01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.06.2009 № 05-5-38/17963
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Вербицької О.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився.
від відповідача -не з'явився.
від прокуратури - Гаврилова Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Золотоніський міжрайонний прокурор
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.03.2009
у справі № 05-5-38/17963 (суддя
за позовом Золотоніський міжрайонний прокурор
до Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1776,34 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року у справі № 05-5-38/17963 позовну заяву Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі державного підприємства “Златодар”, про стягнення з закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми" 1776,34 грн. збитків повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.
Відповідно до п. 2 рішення Конституційного суду України від 08.04.99 року № 3-рп/99 під поняттям" орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Господарський суд міста Києва у винесеній ухвалі зазначає, що з поданої позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що визначене прокурором позивачем державне підприємство «Златодар» не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тому в даному випадку неправильно визначено прокурором позивача, тобто „органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", господарським судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року Золотоніський міжрайонний прокурор вніс апеляційне подання, в якому просив ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року скасувати та направити справу на розгляд суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року апеляційне подання Золотоніського міжрайонного прокурора на підставі п. 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду.
До Київського апеляційного господарського суду 06.05.2009 року, після усунення недоліків, апеляційне подання внесено повторно.
Золотоніський міжрайонний прокурор в апеляційному поданні зазначає, що вказана ухвала є незаконною, оскільки судом допущено порушенням норм матеріального права, а саме відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України державне підприємство «Златодар» за організаційно-правовою формою являється державним підприємством та форма власності, являється загальнодержавна власність.
Здійснюючи представництво від імені держави, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах. Прийняття прокурором рішення щодо необхідності представницької діяльності у кожному конкретному випадку є його винятковим правом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 року апеляційне подання Золотоніського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №05-5-38/17963. Розгляд справи призначено на 22.06.2009 року о 10 год. 00 хв.
Розпорядженням від 19.06.2009 року № 01-23/1/2 голови Київського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії суду.
Вищий господарський суд України в п. 19 інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 року № 01-8/482 визначив, що відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На звороті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 року у лівому нижньому куті цього примірника проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа.
Враховуючи, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 року надіслано державному підприємству „Златодар” та закритому акціонерному товариству „Українські радіосистеми” за поштовими адресами зазначеними в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційне подання, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року № 05-5-38/17963, позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 року № 3-рп/99 (далі - Рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п. 1 Статуту державного підприємства «Златодар», затвердженого Головою Державного комітету України з державного матеріального резерву від 25.12.2003 року (далі - Статут), державне підприємство «Златодар» є державним підприємством заснованим на загальнодержавній власності, являється організаційною структурою системи державного матеріального резерву України. П 1.3 статуту передбачено, що майно підприємства закріплено за ним на праві повного господарського відання, а запаси матеріальних цінностей матеріального резерву є державною власністю.
Пунктом 3.1 Статуту передбачено, що метою підприємства є забезпечення та реалізація державної політики у сфері державного резерву, здійснення господарської та іншої діяльності, спрямованої на одержання прибутку.
Таким чином, згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України державне підприємство „Златодар” за організаційно-правовою формою являється державним підприємством та форма власності, являється загальнодержавна власність.
Здійснюючи представництво від імені держави, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах. Прийняття прокурором рішення щодо необхідності представницької діяльності у кожному конкретному випадку є його винятковим правом.
Даний висновок підтверджується постановою Верховного суду України від 03.04.2007 року у справі № 05-5-46/8142 доведеною до відома інформаційним листом Вищого господарського суду України від 29.08.2007 року № 01-8/751.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву повернув без розгляду, а тому ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року слід скасувати, а матеріали справи № 05-5-38/17963 скерувати до суду першої інстанції.
Згідно ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене колегія вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року у справі № 05-5-38/17963 скасувати.
2. Матеріали справи № 05-5-38/17963 скерувати до господарського суду м. Києва для розгляду позовної заяви по суті.
Головуючий суддя
Судді Вербицька О.В.
24.06.09 (відправлено)