Справа № 372/3080/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/3772/14 Доповідач у 2 інстанції Савченко
Категорія 56 13.06.2014
іменем України
12 червня 2014 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Даценко Л.М., Білоконь О.В.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 3 липня 2013 року у справі за поданням заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України,-
У липні 2013 року заступник начальника відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиціїї Київської області звернувся до суду із вказаним вище поданням, яке мотивував тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом № 2-590/11, виданим 2 листопада 2011 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 868545 грн. З метою забезпечення повного та своєчасного виконання зазначеного виконавчого документа, просив обмежити право ОСОБА_1 на виїзд за кордон.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 3 липня 2013 року подання державного виконавця задоволено, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду з України за кордон ОСОБА_1
Боржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Роглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно ст.3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу виконавчої служби.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що судове рішення боржником ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконано, на даний час заборгованість не погашена, а відтак є передбачені законом підстави для тимчасово обмеження боржника у праві виїзду з України.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони зроблені в результаті неповного з'ясування судом обставин справи, що призвело до постановлення незаконної і необгрунтованої ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2013 року державним виконавцем відділу ДВС Обухівського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-590/11, виданим 2 листопада 2011 року Обухівським районним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 868545 грн. Цією ж постановою боржнику надано час для добровільного виконання рішення протягом 7 днів із дня винесення постанови.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
За змістом даної норми підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, яке полягає у вчиненні боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, в тому числі і безпідставна неявка на виклики державного виконавця.
Суд уваги на вказані вимоги закону не звернув та не з'ясував чи ухиляється боржник від виконання зобов'язання, а якщо ухиляється, то в чому це полягає і якими доказами це стверджується.
Також суд залишив поза увагою те, що звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з України державний виконавець не надав доказів на підтвердження тих обставин, що ним чинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу, в тому числі не надано доказів на підтвердження отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та ухилення останнього від виконання рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що обмеження у праві виїзду з України ОСОБА_1 було застосовано судом першої інстанції передчасно та без належного з'ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці згідно вимог закону при вирішенні подання.
Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає до скасування, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 3 липня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку згідно ст.324 ЦПК України не підлягає.
Головуючий
Судді: