Справа № 523/751/13- ц
"10" червня 2014 р.
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Максименко В.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,
ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення на її користь 20767,14 грн. матеріальної шкоди на вимушене додаткове лікування, посилаючись на те, що у зв'язку з отриманими ушкодженнями їй оформлена інвалідність другої групи безстроково, вона не може самостійно пересуватися, потребує постійного догляду та лікування.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позов та додав, що відповідачем було завдано їй ушкодження, в результаті його дій їй доводиться до теперішнього часу лікуватися, по призначенням лікаря вона придбала ліки, постійно відчуває головні болі, стан здоров'я погіршується, а відповідач відмовляється від надання допомоги.
Представник відповідача заперечував проти позову вказуючи на те, що вимоги є незаконними, не було представлено доказів на підтвердження зв'язку між наявними в позивачки хворобами, інвалідністю та отриманими пошкодженнями.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 26 вересня 2009 року о 14.10 год. знаходячись в дворі будинку №21 по вул.49 Лінія п.Шевченко-3 в м.Одесі на грунті особистих неприязних відносин, умисно завдав колишній дружині ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в область правої частини обличчя. При цьому, ОСОБА_3, ухиляючись останнього удару в область лівої частини обличчя, прикрила ліве око долонею лівої руки, в результаті чого ОСОБА_4 умисно наніс їй удар кулаком правої руки в ліву руку. Згідно з висновками експертиз №№3825,3999,241 у ОСОБА_3 були тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, кровопідтікань голови, закритого поперечного перелому основи основної фаланги п'ятого пальця лівої кисті, яке відноситься до пошкодження середнього ступеню тяжкості.
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 жовтня 2011 року вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України підтверджена, провадження по справі закрито, згідно з п. «г» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 8 липня 2011 року його було звільнено від кримінальної відповідальності.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст.61 ЦПК України).
Нормами ч.1 ст.1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
В судовому засіданні представник позивача вказував на те, що в матеріалах справи достатньо відомостей про стан здоров'я позивачки, встановлено діагнози хвороб, призначено лікування та надано підтвердження про їх придбання.
Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч.1 ст.58,59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як видно з виписки із амбулаторної карти, виданої лікарем Кисильовою Н.О., ОСОБА_3 стоїть на диспансерному обліку у лікаря невролога поліклініки №48 з діагнозом: Цереброваскулярна хвороба, енцефалопатія 2 ст. змішаного ґенезу (посттравматична (травма 26 вересня 2009 р.- струс головного мозку середнього ступеню тяжкості), дисциркуляторна, атеросклеротична) з венозною дисфункцією, частими кризами змішаного ґенезу з вираженим вестибулярним синдромом. Розповсюджений остеохондроз хребта з вміру вираженими порушеннями статики та функції ходьби. За станом здоров'я хвора потребує постійного профілактичного лікування (протягом року) (а.с.3-4).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №16 від 22 квітня 2014 року у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження - закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку кровопідтікання голови, вік правого ока, відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли тимчасові розлади здоров'я, згідно п.п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МЗ України від 17 січня 1995 року, ушкодження є наслідком травматичної взаємодії тупого предмету, виникнення яких 26 вересня 2009 року не виключається. ОСОБА_3 24 листопада 2010 року визнана інвалідом 2 групи безстроково за загальним захворюванням внаслідок стійких виражених функціональних порушень, які привели до обмеження трудової діяльності 2 ст, самообслуговуванню 1 ст, самостійному переміщенню (згідно п.33 акт « 27 огляду МСЕК від 24 листопада 2010 р). Визнання ОСОБА_3 інвалідом 2 групи за загальним захворюванням не має причинно-наслідкового зв'язку з ушкодженнями, отриманими 26 вересня 2009 року. ОСОБА_3 спостерігалася і лікувалася у невропатолога за місцем проживання в 2012-2013 роках з приводу нетравматичних судинних захворювань :ЦВБ (цереброваскулярна хвороба), ДЕП (дисцикуляторна енцефалопатія) 2 ст., змішаного ґенезу з частими важкими кризами симпатоадреналового характеру, ГХ (гіпертонічна хвороба) 2 ст., серцева недостатність 1 ст. Перераховані захворювання не мають прямої причинно-наслідкового зв'язку з перенесеною черепно-мозковою травмою - струсом головного мозку.
Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що позивачка не надала належних доказів в підтвердження необхідності лікування після перенесеної нею закритої черепно-мозкової травми 26 вересня 2009 року, оскільки судом встановлено, що хвороби, які в неї є в наявності не пов'язані з отриманою травмою, більш того суд звертає увагу, що хвороба - дисцикуляторна енцефалопатія 2 ст. змішаного ґенезу, на яку звертав увагу і представник, у позивачки була ще до вказаної події, що підтверджується випискою - епікризом №1138/706 міської лікарні №7 (а.с.89), а із вказаного списку ліків у виписці з амбулаторної карти взагалі не зрозуміло, які ж саме ліки призначені були для якої хвороби.
Отже, в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки вимоги є необґрунтованими та незаконними.
Керуючись ст.ст.10,11,60,64,212-215 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя :