"27" травня 2014 р. м. Київ К/9991/777/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Кошіля В.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року
та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року
по справі № 2а-6513/11/1270
за позовом Державного підприємства «Антрацит»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2011 року Державне підприємство «Антрацит» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002018012 від 08.04.2011 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ у м. Луганську було проведено камеральну перевірку податкової звітності за січень 2001 року ДП «Антрацит», за результатами якої встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 5.9.1 пункту 5.9, пункту 5.10 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації про податок на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166.
За наслідками перевірки СДПІ у м. Луганську було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0002018012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6799127,00 грн. з застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентами.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту. Натомість, в матеріалах справи наявні докази реального виконання спірних господарських зобов'язань.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року по справі №2а-6513/11/1270 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКошіль В.В.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 30.05.2014 р.