13 травня 2014 року м. Київ К/9991/25717/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Лиски Т.О.,
провівши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2011 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року,-
У лютому 2011 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії продовжував працювати, із заробітної плати сплачував страхові внески. Через два роки страхового стажу звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та просив застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні чи середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Відповідач здійснив такий перерахунок пенсії в порушення вимог статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чим порушив права позивача, а тому посилаючись на ці обставини останній просив про задоволення позову.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що для перерахунку пенсії позивача в порядку статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції спірного періоду) підстави застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відсутні. Такі показники застосовуються виключно для призначення пенсії, тому вимоги про застосування їх при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.
Суди до спірних правовідносин правильно застосували положення статей 92 Конституції України, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, судовій практиці, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 березня 2011 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
Т.О. Лиска