27 травня 2014 року м. Київ К/9991/79416/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Кошіля В.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Запоріжжі Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року у справі №2а-0870/7579/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000900804 від 19.08.2011 року та № 0000910804 від 19.08.2011 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР) та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року (далі - Декрет).
На підставі вищезазначених висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0000900804, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 256217,83 грн. та №0000910804, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність факту порушення позивачем положень ст. 2 Закону №185/94-ВР та ст. 9 Декрету, що підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача вказаних порушень відповідачем не надано.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Запоріжжі Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року у справі №2а-0870/7579/11 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКошіль В.В.
підписРибченко А.О.