20 травня 2014 року м. Київ К/9991/242/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Лосєва А.М.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2011 року по справі № 2а-1674/11/2770 за позовом Закритого акціонерного товариства «Модулі управління «ТЕЛ» в особі Севастопольської філії до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Закрите акціонерне товариство «Модулі управління «ТЕЛ» в особі Севастопольської філії звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0000110220.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. В ході перевірки зафіксовані порушення вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 10.1 ст.10, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 13.8 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР).
За результатами перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0000110220 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 921810,50 грн., з яких за основним платежем - 737448,40 грн. та зі штрафних санкцій - 184362,10 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Статтею 95 Цивільного кодексу України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно з довідкою Управління статистики у м. Севастополі № 22-364-3249, позивач не є юридичною особою, вид діяльності встановлений по коду 73.20.0 - дослідження та розробка в галузі природничих та технічних наук.
Відповідно до ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону.
Філія не надає резидентам України ніяких робіт (послуг) та не отримує від таких резидентів грошові кошти, господарської діяльності, направленої на отримання доходу на території України не веде. Роботи філією виконуються суто допоміжні та лише для головного підприємства - товариства.
Відповідно до первинних документів бухгалтерського обліку, в період 01.01.2008 року по 15.04.2011 року на розрахунковий рахунок позивач отримував фінансування від товариства - головного підприємства з цільовим призначенням «виконання функцій представництва» або «для філії».
Оскільки філія не є самостійним суб'єктом здійснення господарської діяльності, грошові кошти, що надходять від товариства, залишаються власністю юридичної особи-нерезидента, джерелом походження цих грошових коштів не є територія України, тому база для оподаткування не виникає. Зазначені кошти слід розглядати як витрати нерезидента на утримання його відокремленого підрозділу.
Таким чином, суми коштів, що одержані позивачем від його головного підприємства, в межах операцій між платником податку - юридичною особою ЗАТ «Модулі управління «ТЕЛ» (Росія) та його окремим підрозділом - філією, що не має статусу юридичної особи, не можуть бути віднесені до складу валового доходу філії.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.06.2011 року по справі № 2а-1674/11/2770 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛосєв А.М.
підписРибченко А.О.