20 травня 2014 року м. Київ К/9991/3164/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Лосєва А.М.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі № 2а-1399/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» звернулось до суду з позовною заявою до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000022340/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 542609,00 грн., №0000032340/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 630419,00 грн., №0000022343, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42079,48 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Краснодонською ОДПІ Луганської була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Зеніт-Т» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за результатами якої встановлено порушення позивачем пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), п.2.11 глави 2 та п.3.1, п.3.2 глави 3 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320.
За наслідками перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п.2 ст.9 Закону України №996-XIV від 06.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами були оглянуті оригінали квитанцій до прибуткового касового ордера від ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4, копії яких перебувають в матеріалах справи, в яких наявні підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Зазначені квитанції до прибуткового касового ордеру є такими, що оформлені належним чином, мають усі необхідні реквізити та є документами, що підтверджують сплату готівкових коштів. Крім того, факти розрахунків підтверджуються копіями відповідних аркушів книг обліку прибутків та витрат підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Крім того, пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.
Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Крім того, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року по справі №2а-1399/11/1270 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛосєв А.М.
підписРибченко А.О.