20 травня 2014 року м. Київ К/9991/52983/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Лосєва А.М.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року по справі №2а-1554/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Технопостач» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-Технопостач» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за № 100307242, дата початку дії якого 27.10.2010 року, що було видано ТОВ « Опт-Технопостач». Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 року за № 11/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100307242, дата початку дії якого 27.10.2010 року, що було видано ТОВ «Опт-Технопостач». Зобов'язано Державну податкову інспекції у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ « Опт-Технопостач» платником податку на додану вартість з дня скасування такої реєстрації. Зобов'язано Державну податкову інспекції у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відносно ТОВ «Опт-Технопостач» з дня скасування такої реєстрації.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Опт-Технопостач» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100307242 від 28.01.2010 року. У період з листопада 2010 року по жовтень 2011 року позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість щомісячно, в яких містилися відомості щодо операцій з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту в квітні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2011 року.
31.01.2012 року рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 11/15-02-96 складеного комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 18.04.2007 року № 223, було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Опт-Технопостач» відповідно до вимог пп. «г», п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У відповідності до п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, яка зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Наведена норма Податкового кодексу України, відповідно до його прикінцевих положень, набрала чинності з 1 січня 2011 року.
У відповідності до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Судами встановлено, що рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість прийнято податковим органом на підставі поданих позивачем декларації за 12 послідовних місяців починаючи з листопада 2010 року по жовтень 2011 року.
У 2010 році правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовані п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР). У Законі № 168/97-ВР відсутня норма, яка дублює приписи пп. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки до 01.01.2011 року законодавство не містило наслідків подання декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, період подання декларацій з листопада 2010 року по грудень 2010 року не може включатися до 12 місячного періоду, необхідного для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Також, судами встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем податкова звітність подавалася своєчасно, складена була відповідно до вимог діючого законодавства, податкові декларації з податку на додану вартість, подані позивачем до податкового органу в квітні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2011 року, містили відомості щодо постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, зазначені декларації отримані податковим органом з додатками, що свідчить про безпідставність доводів податкового органу щодо подання податкових декларацій з відомостями про відсутність постачання/придбання товарів.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року по справі №2а-1554/12/2070 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛосєв А.М.
підписРибченко А.О.