"27" травня 2014 р. м. Київ К/9991/20772/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги, за касаційною скаргою Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року,-
У липні 2011 року Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (далі Підприємство) звернулося з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі УПФ, ПФУ) про скасування вимоги від 6 червня 2011 року про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року (далі спірна вимога).
В обґрунтування позову Підприємство зазначало, виконання страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці, а тому спірна вимога не відповідає положенням Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-УІ) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі -Інструкція).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Справа № К/800/20772/12
Головуючий у першій інстанції - Котеньов О.Г.
Доповідач у касаційній інстанції - Мойсюк М.І.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що згідно правил Закону №2464-УІ та Інструкції правових підстав для задоволення позовних вимог не має.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство перебуває на обліку УПФ як платник єдиного внеску. За квітень 2011 року заборгованість позивача зі сплати даних внесків склала 3675496,67 грн., внаслідок чого 6 червня 2011 року відповідачем було надіслана спірна вимога про сплату боргу.
Так, Закон №2464-УІ визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №2464-УІ, виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-УІ, визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Пунктом 6.3 Інструкції визначено, що Пенсійний фонд України надсилає платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у тому випадку, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що за приписами Закону №2464-УІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Такий внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З огляду на викладене, суди дійшли також правильного висновку, що доводи позивача про те, що сплата єдиного внеску була перерахована на рахунок пенсійного органу того ж дня, яким направлена спірна вимога, не стосується спору сторін, оскільки позивач оскаржує правомірність вимоги, а не сплату внесків.
Отже, суди обґрунтовано визнали, що відповідач складаючи спірну вимогу діяв у спосіб та в межах повноважень, як того вимагає стаття 19 Конституції України.
Таким чином, рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало