Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 5 липня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 березня 2006 року та апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 лютого 2005 року його батько, ОСОБА_1, через конфлікт на грунті особистих неприязних відносин наніс йому тілесні ушкодження середнього ступеню важкості, у зв'язку з чим він тривалий час знаходився на лікуванні.
Вважаючи, що такими діями відповідача йому заподіяно шкоду, позивач просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 601 грн. 64 коп. та моральної шкоди 5 000 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що 10 лютого 2005 року його син, ОСОБА_2, спровокував конфлікт і в процесі сварки побив його, чим заподіяв йому моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 березня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 601 грн. 64 коп., у задоволенні решти вимог ОСОБА_2 відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 змінено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 700 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків судів обставинам справи та ставить питання про скасування судових рішень.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є потерпілим по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України, яка була закрита на підставі Закону України “Про амністію», згідно зі ст. 14 якого амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, а тому ОСОБА_1 повинен відшкодувати заподіяну ОСОБА_2 матеріальну шкоду, ОСОБА_1 не надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 коштів на відшкодування моральної шкоди, виходив з того, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 заподіяв моральну шкоду ОСОБА_2, яка підлягає відшкодуванню. Встановлюючи розмір відшкодування, суд врахував характер правопорушення, обсяг моральних страждань позивача і визначив його з урахуванням обставин справи та принципу розумності.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин з наданих разом з касаційною скаргою копій оскаржуваних судових рішень випадків неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 4 ст. 328 ЦПК України є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обгрунтованості касаційної скарги, не вбачається.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 березня 2006 року та апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.