Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 5 липня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 24 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору міни та визнання права власності на ½ частину квартири,
ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посилаючись на те, що за домовленістю з її племінником, ОСОБА_2, вона продала належну їй частину будинку і кошти віддала ОСОБА_2 для придбання ним нового житла, за що він повинен був залишити їй однокімнатну квартиру, в якій він проживав на той момент.
Проте відповідач домовленість не виконав і обміняв свою однокімнатну квартиру на трикімнатну згідно з договором обміну, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4
У зв'язку з цим, позивачка просила визнати частково недійсним договір міни та визнати за нею право власності на ½ частину квартири.
У процесі розгляду справи до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів притягнуто ОСОБА_5 і ОСОБА_4
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 травня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано і постановлено нове, яким визнано частково недійсним договір міни квартир від 13 січня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_3 право власності на ½ частину спірної квартири АДРЕСА_1.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків обставинам справи та ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не оплатила додаткову судово-технічну експертизу, без проведення якої неможливо вирішити даний спір.
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що при обміні квартир в якості доплати за більшу квартиру фактично були використані кошти позивачки, але права власності на частину в спірній квартирі вона не має, а тому її порушене право підлягає поновленню.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Із наданої разом з касаційною скаргою копії оскаржуваного судового рішення випадків неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 4 ст. 328 ЦПК України є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обгрунтованості касаційної скарги, не вбачається.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору міни та визнання права власності на ½ частину квартири за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 24 травня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.