05 червня 2014 року м. Київ К/9991/76458/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Логвиненка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці, начальника СМО митного посту "Алчевськ" Луганської митниці Савостіна Миколи Миколайовича, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордону України,
Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" звернувся до суду з позовом до Луганської митниці, начальника СМО митного посту "Алчевськ" Луганської митниці Савостіна Миколи Миколайовича, про визнання протиправними дій щодо висування вимог від 15.02.2012 про надання договору на закупівлю товару фірмою "Мечел Карбон АГ", визнання протиправними дій щодо внесення до рішення про визначення митної вартості товару неправдивих відомостей про відмову позивача від надання договору з третіми особами, визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару від 27.02.2012 №702020001/2012/000194/1, визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордону України від 27.02.2012 №70202001/2/00034.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Луганською митницею протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, визначено іншу, відмінну від заявленої декларантом, митну вартість товарів, та, відповідно, відмовлено у митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та фірмою "Мечел Карбон АГ" (Швейцарія) 11.10.2011 укладено зовнішньоекономічний контракт MC-DIS/2011, на виконання умов якого позивачем на митну територію України у січні 2012 року на умовах DAP станція Комунарськ ввезено вантаж: вугілля марки "К(К-9)".
З метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного позивачем, до Луганської митниці подано вантажу митну декларацію №702020001/2012/001077, згідно з якою митну вартість імпортованого товару визначено за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), із застосуванням першого методу, на рівні 235 доларів США за одну тонну.
У зв'язку з виникненням у митного органу сумніву щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості, посадовою особою митного органу в графі декларацій митної вартості "Для відміток митного органу" зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, а саме: договір на закупівлю товару між виробником та MECHEL CARBON AG, зазначений в експортній ВМД та рахунки від виробника з платіжними документами на оплату товару згідно з умовами договору, витяги з періодичних видань щодо цін на вугілля.
У зв'язку з ненаданням декларантом запитуваних митним органом документів Луганською митницею винесено рішення про визначення митної вартості від 27.02.2012 №702020001/2012/000194/1, згідно з яким митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням другого методу на рівні 283 доларів США, з урахуванням цінової інформації, наявної у митного органу, щодо митного оформлення за ціною угоди щодо ідентичних товарів.
Також Луганською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 27.02.2012 №70202001/2/00034.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності з боку митного органу наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, та, визначення митної вартості за другим методом.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За змістом статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, у тому числі шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль в силу положень пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 №339, може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.
Згідно з пунктами 11, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведенні порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що ідентичний товар ввозиться на митну територію України та оформлюється у митному режимі "Імпорт" найближчим часом на відповідних комерційних умовах та приблизно в тій же кількості за ціною контракту 283 доларів США за тонну (Запорізькою митницею) та 339,94 доларів США за тонну (Східною митницею), що значно перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості 235 доларів США.
Крім того, необхідність подання додаткових документів також зумовлена результатами аналізу наданих декларантом документів, у тому числі, встановленої розбіжності у даних документів.
Так, товар "вугільний концентрат марки К(К9) виробник - філія "Нерюнгринська" ввезений публічним акціонерним товариством "Алчевськкокс" на митну територію України у січні 2012 року за непрямим контрактом з швейцарською фірмою MECHEL CARBON AG на умовах поставки DAP. Згідно із залізничною накладною оплату транспортування по території Російської Федерації здійснюється фірмою ТОВ "Мечел-Транс", тобто не відправником та не продавцем товару; також зазначено, що вагони не належить перевізнику, що також зумовлює необхідність перевірки складових формування транспортних витрат.
Згідно з експортною митною декларацією країни відправлення (Російська Федерація), зазначене вугілля продається з Російської Федерації ВАТ Холдинговою компанією "Якутуголь" до швейцарської фірми MECHEL CARBON AG, яка є продавцем за зовнішньоекономічних контрактом від 11.10.2011 MC-DIS/2011, на умовах поставки FCA - Нерюнгри-вантажна, за ціною 150 доларів за тону. У той же час, у наданому рахунку від виробника ВАТ Холдингової компанії "Якутуголь", швейцарська фірма MECHEL CARBON AG зазначена як постачальник, а покупцем товару є ПАТ "Алчевськкокс" , що суперечить інформації, наведеній у експортній ВМД та зовнішньоекономічному контракті від 11.10.2011 MC-DIS/2011.
Крім того, надані документи на оплату товару за сумою здійсненої передплати не відповідають умовам Додатку від 28.12.2011 №5 до контракту 11.10.2011 MC-DIS/2011.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку митного органу наявності обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларантом митному органу не було надано додаткові документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
За вказаних обставин, зважаючи на те, що дані, зазначені декларантом на підтвердження митної вартості товарів у їх сукупності, не є такими, що документально підтверджені, зважаючи на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності рівня митної вартості, визначеного декларантом, та, не підтвердження документами, що були б додатково надані декларантом, рівня заявленої митної вартості, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку митного органу наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару.
За змістом статті 266 Митного кодексу України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з рішенням про визначення митної вартості від 27.02.2012 №702020001/2012/000194/1 визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, було неможливим, у зв'язку з ненаданням договору на закупівлю товару з третіми особами, банківських документів, що підтверджують оплату товару, згідно з договором та згідно з додатком №5; вказано на факт проведення процедури консультацій з декларантом та визначення митної вартості оцінюваного товару відповідно до статті 268 Митного кодексу України за 2 методом із розрахунку 283 доларів США, з урахуванням інформації про ціни угоди ідентичного вугілля за маркою, обсягом поставки, призначенням, та подібним за якісними показниками, оформленого у найближчий час.
Враховуючи викладене, зважаючи на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку митного органу наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, колегія суддів, виходячи з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення про визначення митної вартості товару, та, відповідно, правомірності винесення картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордону України від 27.02.2012 №70202001/2/00034.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: