"05" червня 2014 р. м. Київ К/9991/12698/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Крапивка Л.А.,
за участю представників: Міністерства оборони України - Дмітрієва А.А., Генерального штабу Збройних Сил України - Петросюка О.М. Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Державного казначейства України, Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся з позовом про скасування наказу Міністерства оборони України від 24 липня 2007 року № 290, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділення спеціальної підготовки в Центрі спеціального призначення (протидія диверсіям та терористичним актам) у військовому званні капітан. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України від 24 липня 2007 року № 290 його звільнено з військової служби у запас згідно із підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Вважаючи його звільнення незаконним, просив суд скасувати наказ від 24 липня 2007 року № 290, поновити на займаній посаді, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та відшкодувати завдану моральну шкоду.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в порушення пункту 64 Положення про проходження військової служби його не було попереджено про дострокове розірвання контракту за місяць. Вказував, що засідання атестаційної комісії 02 червня 2007 року не проводилось.
В запереченнях на касаційну скаргу Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України та Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 10 вересня 1996 року між Міністерством оборони України в особі начальника відділення військової підготовки Держуніверситету «Львівська політехніка» та ОСОБА_2 укладено контракт про добровільний вступ на військову службу. Контракт укладено на 5 років з 26 червня 2000 року по 20 червня 2005 року.
В подальшому військову службу позивача продовжено на той же строк на підставі контракту від 21 червня 2005 року, укладеного між позивачем та Міністерством оборони України в особі командувача військ Західного оперативного командування.
Наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України від 20 липня 2006 року № 58 позивача призначено на посаду старшого офіцера відділення спеціальної підготовки в Центрі спеціального призначення (протидія диверсіям та терористичним актам) (Військова частина НОМЕР_1 ).
В період з 03 листопада 2006 року по 09 листопада 2006 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Миколаївської комунальної центральної лікарні з діагнозом «перфоративна виразка дванадцятипалої кишки, перитоніт». З 09 листопада 2006 року по 24 листопада 2006 року позивач перебував на лікуванні у відділені невідкладної хірургії Центрального військового клінічного госпіталю.
Згідно із розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 від 27 лютого 2007 року позивач пройшов обстеження військово-лікарською комісією ГВКГ Міністерства оборони України, за результатами якого 17 квітня 2007 року складено висновок про визнання позивача обмежено придатним до військової служби.
28 квітня 2007 року з позивачем командиром Військової частини НОМЕР_1 в присутності старшого офіцеру відділення спеціальної підготовки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено бесіду, під час якої попереджено позивача про намір керівництва частини щодо подання документів про його звільнення, запропоновано вирішити питання переведення на службу в інший підрозділ.
Судами встановлено, що 02 червня 2007 року з позивачем проведено чергову бесіду тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 та попереджено про направлення документів на звільнення позивача за станом здоров'я з військової служби. Лист бесіди та соціальна картка військовослужбовця підписані позивачем.
04 червня 2007 року тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 підготовлено подання до звільнення позивача з військової служби у відставку за підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України від 24 липня 2007 року № 290 капітана ОСОБА_2 , старшого офіцера відділення спеціальної підготовки 138 Центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) Військової служби правопорядку звільнено з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Наказ надійшов до Військової частини НОМЕР_1 27 липня 2007 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31 липня 2007 року №118 капітана ОСОБА_2 , старшого офіцера відділення спеціальної підготовки 138 Центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) Військової служби правопорядку звільнено з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 63 (за станом здоров'я) та з 31 липня 2007 року виключено зі списків особового складу військової частини.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ), згідно з частиною 2 статті 2 якого, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом «б» частини 6 статті 26 Закону № 2232-ХІІ передбачено припинення (розірвання) контракту та звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом з військової служби за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001 затверджено Положення про порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (далі - Положення).
Згідно із підпунктом «в» пункту 63 Положення контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Пунктом 64 Положення встановлено, що з ініціативи командування військової частини достроково може бути розірвано контракт і звільнено особу офіцерського складу, прапорщика (мічмана) з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами «б» - «г», «е», «є», «з» пункту 63 цього Положення. З ініціативи військовослужбовця контракт може бути розірвано через підстави, зазначені у підпунктах «б», «в», «д», «ж» цього пункту. Про дострокове розірвання контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніш як за місяць до подання документів про звільнення зі служби.
Висновком військово-лікарської комісії ГВКГ Міністерства оборони України від 17 квітня 2007 року позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Про намір достроково розірвати контракт позивача попереджував тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 .
Наведені факти підтверджені належними та допустимими доказами, яким суди дали належну оцінку.
Враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про звільнення позивача з військової служби, діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак