24 березня 2014 року м. Київ В/800/1327/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л.,
перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 року, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 28.05.2013 року №133 про накладення штрафу в розмірі 103230 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року, в позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року залишено без змін.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 року, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року.
Згідно з частиною першою статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Проте, в порушення наведеної норми процесуального права скаржником подано скаргу за касаційну скаргу, а не заяву про перегляд судового рішення.
Крім того, відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проте, всупереч вимогам вказаних норм процесуального права заявником не зазначено та не надано копій різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додається документ про сплату судового збору, або документи (копії), які б підтверджували підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Проте, заявником не додано документ про сплату судового збору, або документи (копії), які б підтверджували підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України заявник повідомляється про недоліки поданої ним заяви про перегляд судового рішення та йому надається строк на їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України
Повідомити ОСОБА_1 про недоліки поданої скарги (заяви) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України 23.01.2014 року та встановити строк на їх усунення - 20 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Мороз