05 липня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Охрімчук Л.І., Пшонки М.П.,
Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми (далі - ТОВ ВКФ “ІНФОРМАЦІЯ_1») про скасування рішення загальних зборів учасників товариства,
У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він був засновником ТОВ ВКФ “ІНФОРМАЦІЯ_1» і власником ІНФОРМАЦІЯ_2 цього товариства, 29 січня 2001 року рішенням загальних зборів його незаконно було виключено зі складу учасників товариства, прийнято до складу учасників ОСОБА_3, проведено визначення часток у статутному фонді між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Позивач просив скасувати рішення загальних зборів засновників ТОВ ВКФ “ІНФОРМАЦІЯ_1» від 29 січня 2001 року.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2003 року позов задоволено, постановлено скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ “ІНФОРМАЦІЯ_1» від 29 січня 2001 року про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 5 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване, позовну заяву залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення та залишаючи позовну заяву без розгляду, апеляційний суд виходив із положень ст. 308 ЦПК України 1963 року та того, що вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України 1963 року, при цьому позивач звернувся до суду з пропуском без поважних причин двомісячного строку, встановленого ст. 248-5 ЦПК України 1963 року.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.
ОСОБА_1 в порядку позовного провадження звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ ВКФ “ІНФОРМАЦІЯ_1», а також учасника цього товариства - ОСОБА_2, обґрунтовуючи вимоги порушенням його прав, як учасника товариства, встановлених нормами Закону України “Про господарські товариства». У заяві зазначається, що між сторонами виник спір про право, ознаки суб'єкта та предмета оскарження, передбачені ст.ст. 248-1, 248-2 ЦПК України 1963 року відсутні, а тому висновок апеляційного суду про необхідність розгляду вимог ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України 1963 року, не можна визнати обґрунтованим.
Крім того згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України 1963 року, який діяв на час апеляційного розгляду справи, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтею 229 цього Кодексу.
В порушення зазначеної норми закону апеляційний суд залишив позовну заяву без розгляду, не звернувши уваги на те, що ст. 229 ЦПК України 1963 року не містить такої підстави залишення позовної заяви без розгляду, як пропуск строку на звернення до суду.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 5 березня 2004 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І.Охрімчук
В.М.Шабунін