05 липня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Охрімчук Л.І., Пшонки М.П.,
Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної компанії (далі-ДК) “Укрвуглереструктуризація», управління Пенсійного фонду України у м. Брянці про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати, оформлення документів, видачу довідки та перерахунок пенсії,
У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював на шахті “ІНФОРМАЦІЯ_1» виробничого об'єднання “ІНФОРМАЦІЯ_2» та у період з 30 листопада 1986 року по 27 грудня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заробітна плата за цей період йому була нарахована неправильно, без урахування нормативно-правових актів, які не були у той час опубліковані; як наслідок, це призвело до неправильного визначення розміру його пенсії по інвалідності. Згідно наказу Брянківської дирекції з ліквідації шахт № НОМЕР_1 йому та іншим особам було проведено перерахунок заробітної плати за час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видано відповідну довідку, однак управління Пенсійного фонду України в м. Брянці відмовилось перерахувати його пенсію згідно нової довідки, крім того, наказом Брянківської дирекції з ліквідації шахт № НОМЕР_2 видані довідки на підставі наказу НОМЕР_3 постановлено вважати недійсними.
Позивач просив поновити строк на звернення до суду, стягнути невиплачену заробітну плату в сумі 26 коп., визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Брянківської дирекції з ліквідації шахт НОМЕР_3 від 31 жовтня 2001 року щодо невиплати перерахованого заробітку, скасувати наказ Брянківської дирекції з ліквідації шахт № НОМЕР_2, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Брянці провести з 12 жовтня 2001 року перерахунок його пенсії згідно довідки, виданої Брянківською дирекцією з ліквідації шахт згідно наказу НОМЕР_3 від 31 жовтня 2001 року.
Рішенням Брянківського міського суду від 28 листопада 2003 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду, визнати недійсними наказ Брянківської дирекції з ліквідації шахт № НОМЕР_2 та п.2 наказу НОМЕР_3 від 31 жовтня 2001 року в частині, що стосується позивача, визнати дійсним наказ НОМЕР_3 від 31 жовтня 2001 року (за винятком п.2) в частині, що стосується позивача, та видану на підставі зазначеного наказу довідку про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчудження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постановлено зобов'язати ДК “Укрвуглереструктуризація» нарахувати ОСОБА_1 доплату заробітної плати, оформити відомість про таке нарахування, внести суму доплати помісячно в особовий рахунок позивача, а також видати йому повторно довідку про нарахування заробітної плати, стягнути із ДК “Укрвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_1 26 коп. заробітної плати. Крім того, постановлено зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Брянці провести з 12 жовтня 2001 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки, виданої на підставі наказу Брянківської дирекції з ліквідації шахт НОМЕР_3 від 31 жовтня 2001 року.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 11 березня 2004 року рішення міського суду в частині покладення на управління Пенсійного фонду України у м. Брянці обов'язку по перерахунку пенсії скасоване, у задоволенні позову в цій частині відмовлено; в решті рішення залишене без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі ДК “Укрвуглереструктуризація» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на незаконність, необґрунтованість судових рішень, порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга ДК “Укрвуглереструктуризація» - задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Згідно зі ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р.р., у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
У ст. 57 зазначеного Закону передбачено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року “Про пенсійне забезпечення».
Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що зазначені пенсії відповідно до статей 54 і 57 Закону від 28 лютого 1991 року можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р.р., у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.
В порушення вимог ст.ст. 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи, суд не з'ясував та не зазначив у рішенні фактів, з якими закон пов'язує наявність порушеного права, чи інших підстав для задоволення позову, а саме: розмір пенсії, яка призначена ОСОБА_1, з якого заробітку вона була призначена.
Судом не з'ясовано чи отримував фактично позивач заробітну плату, яку, на його думку, потрібно враховувати при призначенні пенсії, чи має право її отримати, та як наслідок, чи набув позивач право на перерахунок пенсії, з якої дати і в якому розмірі.
Крім того, висновок суду про покладення на ДК “Укрвуглереструктуризація» обов'язку нарахувати ОСОБА_1 доплату заробітної плати, оформити відомість про таке нарахування, внести суму доплати помісячно в особовий рахунок позивача, а також видати йому повторно довідку про нарахування заробітної плати, належним чином не вмотивований, норма права, відповідно до якої такий висновок зроблений, у рішенні не зазначена.
Так само у достатньому обсязі не обґрунтований на не вмотивований висновок про поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати за 1986 рік.
Апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 301, 314 ЦПК України 1963 року належним чином не перевірив доводів апеляційних скарг, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і скасував рішення суду першої інстанції лише в частині задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії, залишивши рішення в іншій частині без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ДК “Укрвуглереструктуризація» задовольнити, касаційну скаргу
ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Брянківського міського суду від 28 листопада 2003 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 11 березня 2004 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
М.П.Пшонка
В.М.Шабунін