Провадження № 11-кп/774/856/14 Справа № 178/394/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
13 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальне провадження №12013040460000174 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської
області,
проживаючого за адресою
АДРЕСА_1
стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.1 ст.309 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_6
Захисником ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 принесена апеляційна скарга на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, просить вирок суду скасувати та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України.
В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги захисник вказує проте, що призначене покарання для обвинуваченого є занадто суворим, врахувавши, що останній щиросердно розкаявся в скоєному, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не перешкоджав органам досудового слідства проводити слідчі дії, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, та спроможний сплатити штраф за вчинене кримінальне правопорушення.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_7 від відбуття покарання звільнено за умови, що він на протязі 1 року не скоїть нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції.
Вироком суду встановлено, ОСОБА_7 06 лютого 2013 року близько 15 години, перебуваючи на відстані 50 метрів близько магазину «Rainford», розміщеного з південної частини залізничного вокзалу «Дніпродзержинськ-Пасажирський» в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області по вул.Привольній, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу для особистого використання без мети збуту, навмисно незаконно придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб опій ацетильований в медичному шприці об'ємом 5мл., який умисно, незаконно, без мети збуту о 15 годині 30 хвилин незаконно перевіз громадським транспортом сполучення «Дніпродзержинськ-Аули» до місця свого проживання по АДРЕСА_1 , де сховав в керамічну вазу та став незаконно зберігав без мети збуту, коли 26 лютого 2013 року о 09 годині 05 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку в оселі обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 5мл з вмістом речовини світло-бурого кольору, яка згідно висновку хімічної експертизи № 70/10/465 від 04 березня 2013 року, масою 5,4020г (об'ємом 5,2 мл) - містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,1248 г.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги захисника, та просила вирок суду залишити без змін, зазначивши, що призначене покарання є справедливим та обґрунтованим і достатнім для виправлення обвинуваченого, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, вирок суду скасувати та призначити йому покарання у вигляді штрафу, захисник ОСОБА_6 підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила вирок суду скасувати та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, прокурор в дебатах просила вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення, захисник та обвинувачений просили апеляційну скаргу задовольнити, вирок суду скасувати, призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, в останньому слові обвинувачений просив призначити йому покарання у вигляді штрафу або арешту, дослідивши матеріали кримінального провадження у сукупності з доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 , у скоєнні злочину, за який він засуджений та кваліфікація його дій сторонами кримінального провадження не оспорюються, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, за обставин, викладених у вироку суду, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, є законним та обґрунтованим.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів якщо обвинуваченим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначення покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при призначенні покарання було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , обставину, що пом'якшує покарання згідно зі ст.66 КПК України - щире каяття, характеристику за місцем проживання згідно якої обвинувачений характеризується посередньо. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено. Тим самим, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 враховані усі доводи, на які посилається захисник в своїй апеляційній скарзі.
Як вбачається зі змісту вироку суду обвинуваченому ОСОБА_7 призначене покарання в межах санкції ст.309 КК України з застосуванням положень ст. 75 КК України, з урахуванням того, що скоєний ним злочин згідно положень ст.12 КК України відносить до середнього ступеню тяжкості.
Доводи захисника ОСОБА_6 з приводу того, що призначене покарання обвинуваченому є занадто суворим, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки як зазначено вище, судом при призначенні покарання усі доводи, на які посилається захисник враховані, інших підстав для призначення менш м'якого покарання у вигляді штрафу нею не наведено.
В апеляційній скарзі захисник ставить питання про призначення покарання засудженому у виді штрафу, яке є більш м'яким, ніж призначене судом першої інстанції у виді позбавлення волі. З такою позицією захисника поголитися неможна, оскільки хоча такий вид покарання як позбавлення волі, є більш суворим ніж штраф, однак, на підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 було звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком. Призначення реального покарання, як сплата штрафу, є більш суворим покаранням, внаслідок чого погіршується становище обвинуваченого.
Тоді як згідно ч.1 ст.421 КК України - обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_7 з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, та в межах санкції ч.1 ст.309 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено, не вказує на такі і апелянт.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
Судді