ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 червня 2014 року № 826/4883/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.03.2014 № 0001562201.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 12.06.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13.02.2014 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», за результатами якої складено акт № 000015 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
06.03.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001562201 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83246 грн. у зв'язку з порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні стало не оприбуткування готівкових коштів (торгової виручки) у сумі 16649,15 грн., що надійшла до каси підприємства за 11.02.2014, шляхом не облікування зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО в розділі № 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення про ведення касових операцій в національній валюті України), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як видно з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, позивач при розрахунках з покупцями використовує реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО). 11.02.2014 касир роздрукував Z-звіт № 1496 на суму 18891,40 грн., з яких розрахунки за товари готівкою 16649,15 грн. та 2242,25 грн. розрахунки за товари платіжними картками, який був підклеєний до книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією такої книги, оригінал якої також оглянуто судом в судовому засіданні, проте відповідний запис в такій книзі в частині суми у розмірі 16649,15 грн. не зроблено. Готівка у сумі 16649,15 грн. була оприбуткована 11.02.2014, про що свідчить прибутковий касовий ордер від 11.02.2014 № 706 та відповідний запис у касовій книзі.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлені Законом № 265/95-ВР.
Згідно з редакцією Закону № 265/95-ВР на момент виникнення спірних відносин відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п. 1 ст. 17 цього Закону), за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в КОРО (п. 4 ст. 17).
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що відповідальність за нездійснення (несвоєчасне здійснення) запису до КОРО в разі наявності в ній роздрукованого Z-звіту не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 у справі № К-9449/09, від 30.10.2012 у справі № К-35525/10.
Жодна норма законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу КОРО (в даному випадку № 2) є беззаперечним доказом не оприбуткування готівки платником податків.
Таким чином, не заповнення розділу № 2 не є доказом неоприбуткування готівки, а лише свідчить про порушення порядку використання КОРО, передбаченого п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, відповідно до якого використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Однак, за таке порушення Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» штрафні санкції не передбачені та до підприємства відповідачем не застосовувались. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 у справі № К-11524/10, від 08.02.2013 у справі № К/9991/36205/11, від 16.10.2013 у справі №К/9991/58250/12.
З огляду на вищевказане, а також враховуючи фактичне оприбуткування позивачем готівки за 11.02.2014 на суму 16649,15 грн., що підтверджуються належним чином оформленими документами, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а винесене на його підставі спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.03.2014 № 0001562201 - безпідставним та неправомірним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі №К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30725116) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 № 0001562201, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.С. Пащенко