04 червня 2014 року м.Львів Справа № 876/3990/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Макарика В.Я.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
представника позивача Феделещака М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги державної податкової інспекції в м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби та комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року в адміністративній справі № 2a-0770/3074/12 за позовом комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до державної податкової інспекції в м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,
15.10.2012 р. комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-кана-лізаційного господарства міста Ужгорода» (далі - КП «Водоканал м.Ужгорода») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з уточненням позовних вимог, просило:
1) визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Ужгороді) по проведенню 20.09.2012 р. документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання КП «Водоканал м.Ужгорода» щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 р., рішенням суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 р., декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 р., рішення про проведення якої оформлене наказом від 11.09.2012 р. № 807 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання», в частині порушення вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ч.2 ст.19 Конституції України;
2) визнати протиправними дії ДПІ у м.Ужгороді по складанню додатка 1 до акта № 2384/15-2 від 20.09.2012 р. «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки» (далі - акт):
- розрахунок штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції в розмірі, що перевищує 1 грн. за кожне порушення податкового законодавства, здійснене в період до 30.06.2011 р., тобто в частині порушення вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України;
- розрахунок штрафних санкцій в частині відображення кількості днів затримки сплати податкових зобов'язань, які були розстрочені у відповідності до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 р., без урахування перенесення строків платежів відповідно до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 р.;
- розрахунок штрафних санкцій в частині повторного застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань за березень 2011 р. і квітень 2011 р., щодо яких вже було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату відповідно до додатку 1 до акта № 1616/15-2 від 31.07.2012 р. «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки»;
3) визнати протиправними дії ДПІ у м.Ужгороді по нарахуванню штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року на суму зобов'язань 442728,00 грн. при тому, що реальна узгоджена сума податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року складає 288238,00 грн.;
4) визнати протиправними дії ДПІ у м.Ужгороді по нарахуванню штрафної санкції за несвоєчасну сплату штрафної санкції у сумі 5425,00 грн. із датою нарахування 03.06.2011 р.;
5) визнати незаконним та скасувати наказ ДПІ у м.Ужгороді від 11.09.2012 р. № 807 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказана перевірка була проведена без належних на те підстав та з порушенням порядку її проведення. Крім того, при складанні додатка до акта (нарахуванні штрафної санкції) податковим органом порушено вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а також статті 100 ПК України та Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1036, оскільки не було враховано рішення органу ДПС про розстрочення податкового боргу за № 18 від 29.03.2012 р. Також неправомірно повторно застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату зобов'язань за березень та квітень 2011 року, оскільки нарахування такої штрафної санкції міститься і в додатку 1 до акта № 1616/15-2 від 31.07.2012 р. «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки» і в додатку № 1 до акта № 2384/15-2 від 20.09.2012 р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДПІ у м.Ужгороді по складанню додатка до акта № 2384/15-2 від 20.09.2012 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки» - розрахунок штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції в розмірі, що перевищує 1 гривню за кожне порушення податкового законодавства, здійснене в період до 30.06.2011 року, тобто в частині порушення вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Визнано незаконними дії ДПІ у м.Ужгороді по нарахуванню штрафної санкції за несвоєчасну сплату штрафної санкції у сумі 5425,00 грн. із датою нарахування 03.06.11 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржили ДПІ у м.Ужгороді та КП «Водоканал м.Ужгорода».
Вважаючи, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, ДПІ у м.Ужгороді просила вказане рішення скасувати та винести нову постанову, якою відмовити КП «Водоканал м.Ужгорода» в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що штрафна санкція була нарахована правомірно, у відповідності з приписами пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 126.1 статті 126 та пункту 57.1 статті 57 ПК України, оскільки фінансові зобов'язання не були погашені позивачем в період з 01 січня по 30 червня 2011 року, а податковий борг було сплачено із затримкою 469 днів.
КП «Водоканал м.Ужгорода» вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, містить невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими. Тому просить змінити постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, задовольнивши ці позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу ДПІ в м.Ужгороді необхідно частково задовольнити, а апеляційну скаргу КП «Водоканал м.Ужгорода» - залишити без задоволення з наступних підстав.
Пунктом 203.1 статті 203 ПК України передбачено, що платник подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
А згідно із приписами пункту 203.2 статті 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 ПК України).
Як видно із матеріалів справи, 31.07.2012 р. старшим державним податковим інспектором ДПІ у м.Ужгороді проведено перевірку КП «Водоканал м.Ужгорода» щодо дотримання строків сплати (перерахування) податків за березень 2011 року, березень та квітень 2012 року, рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року.
Перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.203.2 ст.203 ПК України щодо строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за березень 2011 року, березень та квітень 2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року, про що складено акт за № 1616/15-02 від 31.07.2012 року й у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України здійснено розрахунок штрафних санкцій за порушення строку сплати (перерахування) податків.
На підставі наказу начальника ДПІ у м.Ужгороді від 11 вересня 2012 року № 807 проведено перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податків за період квітень 2011 року, рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 29.03.2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року.
Перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.203.2 ст.203 ПК України щодо строків сплати (перерахування) податку на додану вартість квітень 2012 року, рішення суду про розстрочення № 2а-1662/10 від 20.01.2012 року, про що складено акт за № 2384/15-02 від 20 вересня 2012 року й у відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК Ураїни здійснено розрахунок штрафних санкцій за порушення строку сплати (перерахування) податків.
На підставі акта перевірки 10.10.2012 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення за № 0005091640 на суму зобов'язання 1594994,99 грн. та суму штрафу 318999,01 грн. і податкове повідомлення-рішення за № 005101640 на суму зобов'язання 245530,00 грн. та суму штрафу 24553,00 грн.
Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
Пунктами 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Проаналізувавши вказані норми права та зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що податковим органом були проведені документальні невиїзні перевірки з питань, зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України; перевірки були проведені з дотриманням порядку їх проведення, тому покликання позивача на порушення податковим органом вимог статті 78 ПК України та порушення порядку проведення перевірки є безпідставними.
Визнаючи незаконними дії ДПІ у м.Ужгороді по нарахуванню штрафної санкції за несвоєчасну сплату штрафної санкції у сумі 5425,00 грн. із датою нарахування 03.06.11 року (додаток № 1 до акта № 2384/15-2 від 20.09.2012 р.), суд першої інстанції правомірно визначив, що це є сума штрафу, самостійно нарахованого платником податків у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно із уточнюючим розрахунком від 03.06.2012 року податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 року, тому нарахування штрафної санкції податковим органом не передбачено нормами ПК України і суперечить вимогам статті 126 ПК України.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим визнання протиправними дій ДПІ у м.Ужгороді по складанню додатка до акта № 2384/15-2 від 20.09.2012 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки» - розрахунка штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції в розмірі, що перевищує 1 гривню за кожне порушення податкового законодавства, здійснене в період до 30.06.2011 року, тобто в частині порушення вимог пункту 7 розділу 10 XX ПК України.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Як видно із матеріалів справи, позивачем були подані податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 336359,00 грн. та за квітень 2011 року на суму 307411,00 грн. 31 травня 2011 року ним же було подано уточнюючий розрахунок, згідно якого загальна сума зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 року складала 107411,00 грн.; на той час за позивачем рахувався податковий борг в сумі 1332221 грн., тому сума, на яку було зменшено податкове зобов'язання платником, у відповідності до вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України, була зарахована в погашення частини податкового боргу згідно податкових декларацій з податку на додану вартість.
Вказані податкові зобов'язання підприємством своєчасно погашені не були. Згідно із актом перевірки № 1616/15-2 штрафні санкції були нараховані із сум, що були погашені за цими деклараціями в період з 14.03.2012 року по 30.07.2012 року, а відповідно до акта перевірки № 2384/15-2 штрафні санкції були нараховані із суми, що були погашені за цими ж деклараціями в період з 08.08.2012 року по 04.09.2012 року.
Оскільки сплата податкових зобов'язань відбулася поза межами періоду, визначеного пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України, застосування штрафних санкцій податковим органом було проведено правомірно.
Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ДПІ в м.Ужгороді є частково підставними, тому постанова суду першої інстанції належить до скасування з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року в адміністративній справі № 2a-0770/3074/12 скасувати.
Позов комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналіза-ційного господарства міста Ужгорода» задовольнити частково.
Визнати незаконним дії державної податкової інспекції в м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби по нарахуванню штрафної санкції за несвоєчасну сплату штрафної санкції у сумі 5425,00 грн. із датою нарахування 03.06.11 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.Я.Макарик
Н.М.Судова-Хомюк
Постанова в повному обсязі складена 10 червня 2014 року.