04 червня 2014 року Справа № 876/12861/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» про стягнення податкового боргу,
02 серпня 2013 року державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з банківських рахунків приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» (далі - ПрАТ) в дохід державного бюджету кошти в сумі 498863,03 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року вказаний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняте нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, оскаржуються до Вищого адміністративного суду України, а тому зазначена сума є неузгодженою.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ДПІ, суд першої інстанції виходив із того, що податковий борг в сумі 498863,03 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів сплати даного боргу відповідачем не надано, а тому такий підлягає стягненню в судовому порядку.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 54.3., пп. 54.3.2 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Судом встановлено, що ПрАТ має податковий борг по сплаті податку на прибуток в сумі 266 906,90 грн., ПДВ 231 433,91 грн. в т.ч. пеня 522,22 грн.
Заборгованість з податку на прибуток в сумі 266906,90 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003012302/34986 від 19.10.2011 року, яке отримано платником 22.10.2011 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року (справа № 2а-2389/12/1370), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року, ПрАТ відмовлено в скасуванні зазначеного повідомлення-рішення.
Заборгованість з ПДВ виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003611502 від 07.06.12 року, яке отримано відповідачем 08.06.2012 року.
Податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2013 року № 0010881520 нараховано штрафні санкції по ПДВ в сумі 400 грн. Рішення прийнято на підставі ст. 126 ПК України в розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою. Зазначене рішення отримано 15.06.2013 року.
Податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2011 року № 0003022302/34987 нараховано ПДВ в сумі 213526 грн., яке отримано платником 22.10.2011 року.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачу рекомендованим листом була направлена податкова вимога від 21 червня 2012 року на суму 23417,91 грн. (а.с. 9).
Згідно з довідкою ДПІ про заборгованість, податковий борг ПрАТ становить 498863,03 грн.
Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового зобов'язання відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Можливість примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду передбачена пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Що стосується покликання апелянта на оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в касаційній інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року, якою в задоволенні позову ПрАТ про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Відповідно до статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Таким чином, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року набрала законної сили.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 813/6071/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук