Провадження № 22-ц/774/4981/14 Справа № 175/1406/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Прозорова М.Л.
Категорія 59
02 червня 2014 року
02 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Каратаєвої Л.О., Козлова С.П.,
при секретарі: Панченко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що у відповідності із договором купівлі-продажу автомобіля із використанням банківського кредиту 14028-Y02198 від 13.04.2012 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "Дніпропетровськ-Авто", позивачка придбала автомобіль КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3, який був зареєстрований 20.04.2012 року Дніпропетровським ВРЕР-2 УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Загальна вартість автомобіля становила 245 600 грн.
Згідно із Договором кредиту на купівлю автотранспортного засобу №085А110120423001 від 23.04.2013 р. в ПАТ "Укрсоцбанк" позивачка отримала грошові кошти в сумі 122 800 грн., які вона направила для оплати вартості придбання легкового автомобіля КІА, іншу половину вартості автомобіля позивачка сплатила за рахунок власних заощаджень.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту на купівлю автотранспортного засобу № 085A110120423001 від 23.04.2012 року, цей автомобіль був заставлений в ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі Договору застави транспортного засобу №085А110120423001.
За період з квітня 2012 року по січень 2013 року за її - позивачки згодою частково управління автомобілем здійснював ОСОБА_2, який управляв автомобілем на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого 20.04.2012 року на ім'я позивачки.
05.02.2013 року вона - позивачка від'їджала на три дні з міста Дніпропетровська у відрядження до міста Києва. На час своєї відсутності 05.02.2013 року вона видала нотаріально посвідчену Довіреність на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на право представництва її інтересів в органах ДАІ та інших організаціях, з питань, пов'язаних з правом розпорядження та експлуатації спірного автомобіля у зв'язку термінової необхідністю виконати роботи з гарантійного обслуговування цього автомобіля на сервісному центрі.
Після повернення з відрядження 08.02.2013 року відповідною нотаріально посвідченою заявою вона скасувала довіреність від 05.02.2013 року, припинивши представництво за довіреністю.
В цей же час вона - позивачка повідомила ОСОБА_2, який самостійно здійснював управління автомобілем, про скасування довіреності, виданої на його ім'я та вимагала негайно повернути їй зазначений автомобіль.
В той же день від ОСОБА_2 дізналася про те, що вона - позивачка вже не є власницею спірного автомобілю і що вказаний автомобіль належить відповідачу, який здійснив переоформлення автомобіля через комісійний магазин на підставі довідки-рахунку AAA 026539 від 06 лютого2013 року від її імені на своє ім'я на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 05.02.2013 року.
Вважаючи, що переоформлення автомобіля КІА від її - позивачки імені на ім'я представника свідчить про порушення ОСОБА_2 положення ч.3 ст. 238 ЦК України, яка передбачає, що представник не може вчиняти правочин від імені особи яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він є одночасно, ОСОБА_3 просила суд визнати недійсним з моменту вчинення правочин, оформлений довідкою-рахунком AAA 02 6539 від 06.02. 2013 року.
У вересні 2013 року ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги і просила суд визнати недійсним з моменту вчинення правочин, оформлений довідкою-рахунком AAA 02 6539 від 06.02. 2013 року за яким ОСОБА_2, що діяв від імені ОСОБА_3, передав у власність ОСОБА_2 автомобіль КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3.
Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області здійснити державну перереєстрацію автомобілю КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3 за ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 автомобіль КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати (т.1, а.с.130-131).
Відповідач з позовними вимогами не погодився і в травні 2013 року звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не мала можливості погашати кредит за відсутності в неї коштів. Тому була досягнута домовленість, що він сплачує їй повну вартість автомобіля, який залишиться у нього, а ОСОБА_3 погашає кредит в повному обсязі с подальшим переоформленням автомобіля, про що написала розписку.
Отримавши 26.08.2012 року повну вартість автомобіля ОСОБА_3 порушали усну домовленість щодо подальшого погашення кредиту Банку. З позовом звернутися до суду не міг, оскільки на той час загубив розписку.
Оскільки настала загроза відчуження автомобіля, який знаходився в заставі, він - ОСОБА_2 змушений був погасити кредит у сумі 102249 грн. 89 коп.
Так, як вказані кошти ОСОБА_3 не повертає, ОСОБА_2 просив суд стягнути на свою користь 102249 грн. 89 коп. та 50000 грн. моральної шкоди, оскільки постійні переживання призвели до гіпертонічного кризу, у зв'язку з чим він лікувався з 30.04.2013 року по 13.05.2013 року (т.1, а.с.60-62).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року і позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі.
Суд визнав недійсним з моменту вчинення правочин, оформлений довідкою-рахунком AAA 026539 від 06.02.2013 року за яким ОСОБА_2, що діяв від імені ОСОБА_3, передав у власність ОСОБА_2 автомобіль КІА модель SPORTAGE тип - лековий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3.
Суд зобов'язав Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області здійснити державну перереєстрацію автомобілю КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3 за ОСОБА_3
Суд зобов'язав ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 автомобіль КІА модель SPORTAGE тип - легковий-універсал-В білого кольору, рік випуску 2012, об'єм двигуна 1998, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі - НОМЕР_3.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені позивачкою при подачі позову судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 114 грн. 71 коп., відмовивши у задоволенні уточненого зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів (т.1, а.с.246-250).
З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 і звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постанову нового рішення про задоволення його позовних вимог, та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (т.2, а.с.2-8).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати та постановити нове рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у порушення ч.3 ст. 238 ЦК України, вчинив правочин щодо реалізації довіреного йому спірного автомобіля на підставі доручення від імені ОСОБА_3, в своїх інтересах, оскільки набув право власності на об'єкт купівлі-продажу.
Між тим в материалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_2 було проведено відчудження спірного автомобілю.
В суді ОСОБА_2 не заперечував проти того, що придбав вказаний автомобіль в ТОВ "АВТОІМПОРТСЕРВІС" згідно договору купівлі-продажу №1511 від 06.02.2013 року та довідки-рахунку AAA 026539 від 06.02.2013 року, але пояснив, що здавав на комісію та оформлював договір комісії на даний автомобіль не він, а - ОСОБА_4, на якого позивачкою також була оформлена довіреність (т.1,а.с. 51-53).
Суд на дані обставини не звернув уваги і безпідставно прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 у порушення ч.3 ст. 238 ЦК України, вчинив правочин щодо реалізації довіреного йому спірного автомобіля на підставі доручення від імені ОСОБА_3
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст. 238 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у частині визнання правочину недійсним - скасувати, та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні вказаних позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, зобов'язання Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області здійснити державну перереєстрацію автомобіля КІА за ОСОБА_3, передачі автомобіля ОСОБА_3 та стягнення судових витрат, задовольнивши частково апеляційну скаргу.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у сумі 102249 грн. 89 коп. та 50000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх уточнених зустрічних позовних вимог, а саме - оригінал розписки. Не надані вказані докази і в суді апеляційній інстанції.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що оригінал розписки існує - нічим не підтверджені. Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції таки докази не були надані.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на квитанції про внесення коштів на погашення кредиту у період з вересня 2012 року по січень 2013 року (а.с.34-39) не можуть бути прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_2 не були надані докази про загрозу відчудження спірного автомобілю згідно договору застави та докази про те, що саме його кошти були сплачені по квитанціям на суму 102249 грн. 89 коп. В суді позивачка пояснила, що з відповідачем проживали разом і що вона давала йому кошти для сплати кредиту.
Крім того, з вказаними зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 звернувся до суду лише у травні 2013 року, тобто через два місяця після звернення ОСОБА_3 з позовом про визнання правочину недійсним (т.1, а.с.60-62)
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у сумі 102249 грн. 89 коп. та 50000 грн. моральної шкоди і зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року у частині визнання правочину недійсним - скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: