"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/48756/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну Козятинської об'єднаної державної посадкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Козятинська ОДПІ)
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012
у справі № 2а/0270/1592/12
за позовом приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (далі - Товариство)
до Козятинської ОДПІ
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У березні 2012 року Товариство звернулося з позовом, в якому просило визнати протиправною відмову Козятинської ОДПІ підтвердити статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, викладену в листі від 10.02.2012 № 676/10/15, та зобов'язати відповідача підтвердити відповідний статус Товариства.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012, позов задоволено частково; визнано оспорювану відмову Козятинської ОДПІ підтвердити статус платника фіксованого сільськогосподарського податку протиправною; відповідача зобов'язано розглянути питання про підтвердження відповідного статусу позивача; в решті позову відмовлено.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що податковим органом було безпідставно поширено процедуру та вимоги щодо набуття особою статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на порядок підтвердження відповідного статусу.
Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Козятинська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та повністю відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що з 2007 року Товариство є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Причиною виникнення спору у справі стала протиправна, на думку позивача, відмова податкового органу підтвердити статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік (оформлена листом від 10.02.2012 № 676/10/15), мотивована наявністю у Товариства податкового боргу.
Відхиляючи зазначені доводи податкового органу як неспроможні, суди обох попередніх інстанцій зазначили, що порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку визначено положеннями статті 308 Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 308.1 вказаної статті Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
За висновком судів, дотримання позивачем вимог наведеної законодавчої норми є достатнім для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Однак такий висновок зроблений без урахування положень підпункту 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України, згідно з яким не може бути зареєстрований як платник податку: суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Слід зазначити, що юридичний зміст процедури підтвердження особою статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку полягає у періодичній (щорічній) перевірці відповідності такого платника умовам та критеріям, з якими закон пов'язує можливість застосування пільгового режиму оподаткування, передбаченого для сільськогосподарських товаровиробників.
А тому наявність обставин, які виключають можливість реєстрації особи платником розглядуваного виду податку, унеможливлює і підтвердження статусу платника такого податку.
У справі, що переглядається, позивач не заперечував наявність у нього податкового боргу на момент звернення до Козятинської ОДПІ з вимогою підтвердити його статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.
А відтак відмова відповідача підтвердити цей статус є цілком законною.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної посадкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 у справі № 2а/0270/1592/12 скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько