26 травня 2014 року м. Київ К/9991/52563/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
за участю секретаря:Руденко А.М.,
за участю представників
позивача:Бондар І.П.,
відповідача:Святецького О.В., Тоцької А.О.,
прокурора: Зарудяни Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р.
у справі №2а-5648/11/2670
за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби
до Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»
про стягнення заборгованості,
Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р., позовні вимоги задоволено: стягнуто з Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» до Державного бюджету України суму податкової заборгованості у розмірі 36 965 544,17 грн.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надходило.
Податковою інспекцією заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене та надані докази перейменування податкового органу, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Відповідач зареєстрований Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.10.1991 р.
Відповідно до листа Державної митної служби України від 11.01.2011 р., у період з грудня 2009 року по лютий 2010 року відповідачем згідно з договором поставки, укладеним 14.09.2009 р. з компанією Engineering GmbH & CO KG» (Австрія), у зоні діяльності Київської регіональної митниці було проведено митне оформлення автомобілів спеціалізованих «OPEL COMBO» адаптованих, для надання медичної допомоги у кількості 1000 штук.
Митне оформлення проводилось на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1616-р. «Деякі питання забезпечення закладів охорони здоров'я транспортними засобами для надання медичної допомоги населенню» та листа ДПА від 29.12.2009 р. № 16286/5/24-0316 «Про виконання розпорядження КМУ від 23.12.2009 р. №1616-р.»
Митне оформлення проводилось з перенесенням строків сплати необхідних платежів за розстроченими зобов'язаннями на IV квартал 2010 року.
Регіональною митницею було надіслано до податкової інспекції подання від 11.01.2011 р. №3 на суму 7 108 760,04 грн. та від 11.01.2011 р. №4 на суму 29 856 784,13 грн. про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни.
Останнім було надіслано відповідачу податкову вимогу від 13.01.2011 р. №1/116 на суму 36 965 544,17 грн., яка в подальшому була оскаржена в судовому порядку.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011 р., у справі №2а-1076/11/2670 за позовом Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсною першої податкової вимоги від 13.01.2011 р. №1/116 на суму 36 965 544,17 грн. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Зважаючи на те, що станом на 13.04.2011 р. відповідачем сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями сплачена не була прокурор звернувся із даним позовом до суду в інтересах держави.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що безпосередньо він не є власником придбаних матеріальних цінностей, а лише був виконавцем інвестиційного проекту МОЗ України, кошти на виконання якого є прямими видатками Державного бюджету України, що виключає необхідність сплачувати кошти підприємства в рахунок погашення зобов'язань, які виникли при виконанні Державних програм.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, суди попередніх інстанцій суд, розглядаючи спір про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 36 965 544,17 грн., врахували висновки, яких дійшов суд у справі №2а-1076/11/2670 в порядку ч. 1 ст. 72 КАС України, та виходили з того, що податкова вимога є належною підставою для такого стягнення.
Із такими доводами погоджується колегія Вищого адміністративного суду України.
Згідно з п. 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на час виникнення у відповідача суми податкового зобов'язання, податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою, зокрема, самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку (пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Враховуючи, що після узгодження податкових зобов'язань у відповідача виник обов'язок їх сплатити у встановлені строки, а за закінченням таких строків узгоджені податкові зобов'язання стали податковим боргом, зважаючи на факт несплати відповідачем податкового боргу, даний позов судами задоволено обґрунтовано.
При цьому факт узгодження податкового зобов'язання виключає підстави для оцінки судом при вирішенні справи про стягнення такого боргу правомірності визначення контролюючим органом зобов'язань.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» залишити без задоволення.
3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. у справі №2а-5648/11/2670 залишити без змін.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.