27 травня 2014 року м. Київ К/9991/52660/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року
у справі № 2а-3485/10/1870
за позовом Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс»
до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (далі - ВКП ТОВ «Торгсервіс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - Глухівська МДПІ Сумської області; відповідач), в якому просило скасувати рішення № 0000552321 від 31 грудня 2009 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 312 109,40 грн. та визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано правомірністю застосування податковим органом до позивача спірної суми штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним рішенням з огляду на невірне зазначення в розрахункових касових чеках, що роздруковувались в господарських одиницях, які належать позивачу, обов'язкових реквізитів - назв господарських одиниць та адреси їх розташування.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року апеляційну скаргу ВКП ТОВ «Торгсервіс» задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року скасовано в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про скасування рішення № 0000552321 від 31 грудня 2009 року в частині застосування до ВКП ТОВ «Торгсервіс» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 312 109,40 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення № 0000552321 від 31 грудня 2009 року в частині застосування до ВКП ТОВ «Торгсервіс» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 312 109,40 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та залишення в силі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Глухівської МДПІ Сумської області проведено перевірку магазину та складу, що належать позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0221/18/07/23/30033501 від 07 грудня 2009 року.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункових операцій без видачі відповідних розрахункових документів.
Вказаний висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що в розрахункових документах, що роздруковувались позивачем при проведенні розрахунків, невірно зазначено назви господарських одиниць, вказані в реєстраційних посвідченнях № 1807000561 та № 1807000579, а саме - замість назв «магазин» та «склад» зазначено ВКП ТОВ «Торгсервіс», а також не вказано їх повну адресу з огляду на відсутність назви населеного пункту (м. Кролевець).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000552321 від 31 грудня 2009 року, яким до позивача за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 312 109,40 грн.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, (далі - Положення) касовий чек повинен містити, зокрема, такі обов'язкові реквізити як назву та адресу господарської одиниці.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Водночас недоліки реквізитів розрахункового документа не прирівняно в Положенні до відсутності розрахункового документа.
А відтак, неточне зазначення в розрахункових касових чеках назв господарських одиниць та неповне зазначення адреси їх розташування не вплинуло на ідентифікацію особи, яка здійснила розрахунки, та на зміст розрахункових операцій, а відтак відсутні підстави для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 312 109,40 грн. оскаржуваним рішенням.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Кошіль В.В.