"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/63925/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012
у справі № 2а/0270/3568/12
за позовом Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Шаргородському районі Вінницької області (надалі - позивач, ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (надалі - відповідач, СТОВ «Колос»), у якому просила суд стягнути із відповідача заборгованість з сплати податків на загальну суму 555 445,89 грн., з яких податок з доходів фізичних осіб - 535 355,01 грн., податок на додану вартість - 20 090,88 грн. (після часткової сплати склала 425,84 грн.).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012, адміністративний позов ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області задоволено повністю: стягнуто зі СТОВ «Колос» за рахунок готівкових коштів на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 531 447,14 грн., а саме: з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 531 021,30 грн.; з податку на додану вартість в сумі 425,84 грн.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надходило.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 09.08.2012 податковий борг відповідача з урахуванням зменшених позовних вимог (у зв'язку із частковою сплатою заборгованості) становив 531 447,14 грн. з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, що підтверджується даними облікової картки платника податків.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки грошові зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб на момент розгляду справи є непогашеними, вони підлягають стягненню на підставі рішення суду.
Апеляційний суд погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») в редакції, що була чинною на момент формування податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пп. 5.2.1 вказаного Закону).
Пунктом 2.12 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 (надалі - Порядок), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що узгоджене податкове зобов'язання:
а) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації;
б) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження);
в) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом;
г) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом, вважається узгодженим з дня звернення платника податків до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п. 4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу) за формою згідно з додатком 1 (для платників податків - юридичних осіб) або за формою згідно з додатком 2 (для платників податків - фізичних осіб).
За приписами пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникненню права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п. 4.4 вказаного Порядку, якщо платник податків не погасив у повному обсязі суму податкового боргу протягом 30 календарних днів від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, структурний підрозділ стягнення податкового боргу не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з останнього із зазначених 30 календарних днів, формує другу податкову вимогу за формою згідно з додатком 3 (для платників податків - юридичних осіб) або за формою згідно з додатком 4 (для платників податків - фізичних осіб). Якщо друга податкова вимога формується на підставі подання іншого контролюючого органу, - то не пізніше п'ятого робочого дня від дня отримання відповідної інформації про непогашення суми податкового боргу.
01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього ж Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач вжив усі, визначені податковим законодавством, заходи спрямовані на погашення відповідачем податкової заборгованості. Зокрема, на адресу відповідача надсилалися податкові вимоги від 29.06.2010 № 1/146 та від 02.08.2010 № 2/176, які останнім були отримані. Однак, приписи, вказаних вимог, відповідачем виконано не було, а також їх не було оскаржено у встановленому законом порядку.
Тому, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, стягнувши з СТОВ «Колос» за рахунок готівкових коштів на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 531 447,14 грн.
Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 у справі № 2а/0270/3568/12 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)Л.І. Бившева
(підпис)Т.М. Шипуліна