"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/65413/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Винокурова К.С.
Кочана В.М.
Пасічник С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу №Ф-814 від 05.08.2013р. на суму 777,23 грн.,-
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Управління в частині нарахування єдиного соціального внеску за 2013 рік позивачеві та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області (далі - Управління) від 05.08.2013. №Ф-814. Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що він здійснює підприємницьку діяльність та є пенсіонером за віком, а отже, згідно із положеннями Закону України від 08.07.2010р.№2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії Управління в частині нарахування єдиного соціального внеску за 2013 рік ОСОБА_4 протиправними. Скасовано вимогу Управління від 05.08.2013р. №Ф-814 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 777 грн. 23коп.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року рішенння суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати.
Відповідач надав до суду письмове заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відмовити Управлінню в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку та отримує пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
05.08.2013р. позивачу Управлінням було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-814, якою встановлено наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 777 грн. 23 коп.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що відповідно до положень частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Скасовуючи постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції свою позицію обґрунтовував тим, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які не досягли віку, з якого призначається пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV у редакціях, чинних на час вчинення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 60 років.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набули чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пункт "а" статті 2 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлені певні види трудових пенсій, а саме: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Тобто, в розумінні зазначеної норми, пенсія за віком та пенсія за вислугою років є різними видами трудових пенсій.
Таким чином, ОСОБА_4 не є пенсіонером за віком, а отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняються особи, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій Управління щодо винесення оскаржуваної вимоги.
Наведені висновки узгоджується з правової позицією Верховного Суду України з даних правовідносин, викладеною в постанові від 15.04.2014р. у справі № 21-59а14.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: К.С. Винокуров
В.М. Кочан
С.С. Пасічник