"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/44858/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.,
суддів Білуги С.В.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про перерахунок пенсії, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про перерахунок пенсії з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, в задоволенні позовних вимог із доповненнями відмовлено.
Справа переглядалась судами неодноразово.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 2001 року перебуває на обліку в УПФУ м. Дзержинська та отримує пенсії за віком.
У 2011 році звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки вважає, що відповідачем невірно застосовано коефіцієнт страхового стажу під час призначення та подальших перерахунків пенсії, чим порушив статтю 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та його права, але відповідач відмовив йому в перерахунку пенси.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про перерахунок пенсії.
Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_2 без задоволення суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Так, пенсія позивача розрахована відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", що підтверджено листом від 02 серпня 2010 року №1084/в-01-01-01, з якого вбачається, що на момент перерахунку пенсії його стаж на підземних роботах склав 20 років 04 місяці і 16 днів (загальний 31 рік 2 місяці).
Коефіцієнт стажу з урахування кратності 1,35 складав - 0,69075.
Згідно статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та працівників державних воєнізованих аварійно - рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим Кабінетом Міністрів України та членів їх сімей.
На підставі статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітку для розрахунку пенсії на коефіцієнт страхового стажу. Коефіцієнт страхового стажу розраховується за формулою, визначеною статтею 25 цього Закону, та визначається із округленням до п'яти знаків після коми: Кс = См х Вс /100% х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу, См - сума місяців страхового стажу, Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу, та дорівнює 1,35%.
Коефіцієнт страхового стажу для визначення пенсії позивачу дорівнює 0,69075.
Положення статей 24, 25 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності зазначеного закону не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робот та професій, зайнятість яких дає право на пільгову пенсію,- 0,85.
Тобто, коефіцієнт трудового стажу для пенсії розраховується за формулою, визначеною частиною першої статті 25 вищезазначеного Закону, розрахований вірно та знаходиться у межах величин, визначених частиною 2 статті 25 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.