"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/9861/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року
у справі №812/8744/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД (надалі - ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податного повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів №0000092100 від 09 жовтня 2013 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів №0000092100 від 09 жовтня 2013 року.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач, на запит податкового органу про надання пояснень та документів щодо надання документів фінансово-господарської діяльності та пояснення для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій щодо господарських відносин з ПП "Будівельна Компанія "Проектреконструкція", повідомив про наявність в них первинних документів щодо господарських операцій з ПП "Будівельна Компанія "Проектреконструкція", а саме: договорів з виконання ремонтно-будівельних робіт, податкових накладних, актів "КБ-2в" про прийняття виконаних будівельних робіт та надав зазначені документи відповідачу в копіях.
09 вересня 2013 року податковим органом було проведено перевірку ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД та складено довідку №80/21-0/20163224 "Про результати зустрічної звірки ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" їх реальності та повноти відображення обліку за травень 2013 року", порушень податкового законодавства з боку позивача не встановлено, документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки та їх відображення в податковому обліку.
25 вересня 2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року.
За результатами перевірки складений акт №71/210/20163224 від 27 вересня 2013 року, у висновках яких зазначено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198,6 ст.198, п.200.1, п.200,2 ст.200 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, п.4.1 Наказу ДПІ України №41 від 25 січня 2011 року, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість.
На підставі даного акту перевірки, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише ст.44 Податкового кодексу України, але ж пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до чого, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.
Відповідно до положень ст.1, ст.8, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на думку відповідача наявні ознаки нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція", а саме відсутність факту здійснення господарської операції.
Такі висновки відповідача ґрунтуються на декларації з податку на додану вартість, листа ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД №1078 від 16 серпня 2013 року, яким частково надані первині документи по взаємовідносинам з ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" за цей період, також враховані інформаційні бази ІС "Податковий блок", - обробка ПЗ та платежів, аналітична система "перегляд результатів співставлення".
Судами попередніх інстанцій було вірно взято до уваги факт проведення відповідачем зустрічної звірки, за результатами якої складена довідка №80/21-0/20163224 від 09 вересня 2013 року, відповідно до якої звіркою позивача документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП "БК "Проектреконструкція", їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Також звіркою ПП "БК "Проектреконструкція" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД.
Отже, за змістом складеної довідки, відповідачем фактично використанні у тому ж самому об'ємі документи, які були надані позивачем на запит відповідача за листом від 16 серпня 2013 року з відповідними додатками до нього, що і при здійсненні позапланової невиїзної перевірки за результатами якої складений акт від 27 вересня 2013 року. Інших документів не було витребувано.
Тобто, за однім ж тими самими документами, СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів зробив різні не тільки за своєю суттю, але і за правовим значенням противоречиві висновки.
Позивачем були подані заперечення на акт перевірки від 27 вересня 2013 року, але вони не були враховані відповідачем під час проведення перевірки, що підтверджують фактичні господарські відносини, в той же час відповідачем безпідставно на час прийняття спірного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не були враховані.
Також судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 квітня 2013 року між ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД та ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" були укладені договори підряду №14 та №18 на виконання ремонтно-будівельних робіт в супермаркетах за відповідними адресами.
Згідно чинного законодавства умовою правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивача є реальність здійснених господарських операцій по укладеному договору з ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція", при чому така правомірність та реальність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
На підтвердження реальності наданих послуг щодо виконання договорів підряду між сторонами позивачем був наданий певний перелік документі: оформлені відомості про договірну ціну, акти "КБ-2в" приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах за травень 2013 року від 30 травня 2013 року та 31 травня 2013 року на суму загальну 5503587,22грн., 5 податкових накладних від 30 травня 2013 року та 31 травня 2013 року на суму 5503587,22грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 917264,53грн. Всі податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних за травень.
Розрахунки за виконані у травні 2013 року ремонтно-будівельні роботи за договорами підряду між сторонами проводились частково, про що свідчить картка рахунку 6313, згідно якої має місце кредиторська заборгованість ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД перед ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція". Дані операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку. А сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.
Крім того, позивачем додатково були додані документи, що підтверджують право власності, користування належними приміщеннями, платіжні доручення на виконання умов договору, договори поставки, купівлі - продажу товарів використаних під час робіт, видаткові накладні на ТМЦ, накопичувальний акт вибуття матеріалів за квітень-травень 2013 року, зворотня відомость за рахунком 6312, акт звірки взаємних розрахунків за період 01 січня 2013 року - 01 жовтня 2013 року, лист контрагенту про можливість надання відстрочки про повну оплату за виконанні роботи до кінця 1 кварталу 2014 року.
Даними документами також підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом виконання ремонтно-будівельних робіт в супермаркетах.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що всі надані позивачем документи за змістом і формою є первинними документами відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять інформацію про здійснені господарські операції.
Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договорів з контрагентами оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями з контрагентом.
Крім того, згідно наявних в матеріалах справи документами підтверджено використання у власній господарській діяльності придбаного товару та послуг, підтверджений рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.
Поряд з цим, твердження відповідача про нікчемність угод, є безпідставними,оскільки такі висновки є не притаманними для податкового органу та не входять до його компетенції.
До того ж результати акту перевірки державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17 жовтня 2013 року № 1109/21-23-01/36580776 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Будівельна компанія "Проектреконструкція" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податкових зобов'язань, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за травень, червень 2013 року" не були враховані при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач отримав його пізніше.
В даному акті перевірки також вказано на неналежне відображення ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" операцій з виконання будівельних, ремонтних та інших видів робіт за договорами з позивачем в своєму бухгалтерському обігу, що не може прямо тягнути за собою відповідальність позивача за нереальність господарських операцій між ним та вказаним контрагентом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів №0000092100 від 09 жовтня 2013 року.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________ О.В.Муравйов