"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/44290/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У грудні 2011 року Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року позовні вимоги Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь центру зайнятості Суворовського району м. Одеси суму витраченої на виплату допомоги по безробіттю в розмірі 5951,71 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.08.2010 ОСОБА_2 звернулася з заявою до позивача про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначено, що останній не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, не зареєстрований як фізична особа підприємець.
Відповідно до розрахунків районного центру зайнятості відповідач отримала допомогу по безробіттю у сумі 5951,71грн.
Центром зайнятості Суворовського району м.Одеси 02.09.2011 було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №348, яким встановлено, що згідно з даними Державного архіву в Одеській області позивач перебувала під час виборів депутатів Одеської обласної ради 31.10.2010 за цивільно-правовою угодою з оплатою праці більше ніж 2 дні (1 день голосування та 1 день встановлення підсумків голосування), а саме 13 календарних днів з окладом 907 гривень. На підставі встановленого центром зайнятості Суворовського району м.Одеси зроблено висновок, що допомога по безробіттю потребує перерахунку та поверненню.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу
Вимогами пункту б частини 3 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до частин 9, 14 статті 28 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», - робота члена територіальної, дільничної виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі відповідно до частини третьої цієї статті, оплачується в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.
Виконання робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням місцевих виборів, особами, визнаними в установленому Законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, який зазначив, що у позивача не було підстав знімати відповідача з обліку та припиняти виплату їй допомоги по безробіттю, а також не було підстав звертатися до суду з позовом про повернення виплаченої допомоги по безробіттю.
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення коштів - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.