26 травня 2014 року м. Київ К/9991/24321/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011
у справі №2а/0570/1984/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський машинобудівний завод «Кераммаш»
до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 №0000081540/0.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету по декларації за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт №238/15-014 від 31.12.2010.
За висновками акта перевірки позивачем самостійно узгоджено суму податкових зобов?язань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 50616 грн., з граничним терміном сплати 30.11.2010, при цьому сплата зобов?язань в сумі 45397,37 грн. здійснена згідно платіжних доручень від 13.12.2010 в сумі 35319,65 грн., від 10.12.2010 в сумі 2527,72 грн. та в сумі 7550 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081540/0 від 14.01.2011, яким відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штраф в сумі 4539,74 грн. ( 10% від несвоєчасно сплаченого зобов?язання з податку на додану вартість в розмірі 45397,40 грн.).
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що самостійне зарахування відповідачем сплачених платіжними дорученнями від 10.12.2010 №1016 та №1017 розстрочених сум податку на додану вартість за серпень 2010 року у сумах 7550 грн. та 2529 грн. в рахунок погашення податкових зобов?язань за жовтень 2010 року є протиправним.
Крім того, позивачем 13.11.2010 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов?язань з податку на додану вартість до декларації за жовтень 2010 року, яким зменшив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на 45318 грн.
Частина зменшеної суми зобов?язань у розмірі 35319,65 грн. скерована відповідачем за даними облікової картки в рахунок сплати податкових зобов?язань жовтня 2010 року та визначена як об?єкт застосування штрафу.
Однак, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених су справі рішень судів попередніх інстанцій.
Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун