"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/16337/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 по справі №2а-16626/10/2670 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
На розгляд суду передано вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - ДТГО «Південно-Західна залізниця», позивач) до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (далі -Жмеринська ОДПІ у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області від 12.11.2010 №0000902301/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2011 в задоволенні позовних вимог ДТГО «Південно-Західна залізниця» до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2011, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області від 12.11.2010 №0000902301/0.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області 19.11.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.04.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2011.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ч.10 ст.7 Закону України «Про плату за землю».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзідоводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скаргазадоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області була проведена планова виїзна документальна перевірка відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Вагонного депо Жмеринка Галузевоїслужби вагонного господарства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт від 08.11.2010 №1286/23/01070053.
Згідно з актом перевіркивстановлено порушення Вагонним депо Жмеринка ч. 1, 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» в результаті чого занижено плату за землю на 67200,51грн. за земельну ділянку площею 9,718 га. Порушення полягало в тому, що при сплаті земельного податку позивачем безпідставно застосовано ставку у розмірі 25% від належної суми податку, оскільки земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно позивача, не відноситься до земель залізничного транспорту.
На підставі акта перевірки Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області прийнято рішення від 12.11.2010№00009022301/0, яким визначено Вагонному депо Жмеринка ДТГО «Південно-Західна залізниця» зобов'язання по платі за землю в сумі 67200,51грн. за основним платежем та 33600,26грн. штрафних санкцій, всього на суму 100800,77грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов висновку про те, що відповідно норм діючого законодавства відповідачем правомірно застосовано при нарахуванні плати за землю ставки 1% від грошової оцінки земель.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт», землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».
Частиною 1 ст. 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту І розвитку об'єктів транспорту.
Згідно рішення виконкому Жмеринської міської ради від 20.08.1998 Жмеринському відділу Південно-Західної залізниці видано Державний акт від 17.12.1998 на право постійного користування землею площею 9,7186 га.
В статті 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до таких земель належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про транспорт», до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючінасадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.
Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається до її встановлення в порядку. Визначеному цим Законом.
Також, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що відділом Держкомзему у місті Жмеринка видана довідка №125 кадастрового обліку земельних ділянок від 27.01.2009 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в м. Жмеринка. На підставі даної довідки проведений розрахунок земельного податку на 2009-2010 роки з застосуванням пільгової ставки 25 %, керуючись ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», якою визначено, що податок за земельні ділянки надані для:
військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць;
гірничодобувних підприємств;
надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
Тобто, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні обґрунтованого вказав на те, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону (стаття 4 Закону «Про плату за землю»), а тому висновок суду першої інстанції про правомірність застосування податковим органом при нарахуванні плати за землю ставки 1% від грошової оцінки земель є хибним.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що приймаючи рішення суд першої інстанції помилково вказав на те, що податкове повідомлення-рішення №0000902301/0, було винесено на підставі рішення виконкому міської ради від 21.12.2006 №337 «Про внесення доповнень і змін до рішення виконкому від 26.09.2006 №229 «Про введення в дію проекту грошової оцінки земель міста Жмеринки», зазначене рішення прийняте на підставі проекту грошової оцінки земель міста Жмеринки, що пройшов державну експертизу у Держкомземі України і введено в дію з 01.10.2006
Даним рішенням затверджено земельно-кадастрову документацію, де земельні ділянки, що перебувають у користуванні залізниці, розділені на групи, а саме:
на землі залізниці під магістральними коліями, по яких здійснюються залізничні перевезення - землі залізничного транспорту;
на земельні ділянки структурних підрозділів «Південно-Західної залізниці», що прилягають до залізничного полотна і входять до смуги відведення залізниць, але не використовуються для перевезення пасажирів та вантажів - інші землі транспорту.
Проте, земельно-кадастрова документація розроблена Київським НДПІ містобудування для визначення нормативної грошової оцінки різних земельних ділянок міста Жмеринка, а не для визначення ставки земельного податку.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшовобґрунтованого висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2011 винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позовних вимог Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Жмеринської об'єднаноїдержавної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судуапеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011по справі №2а-16626/10/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв