28 травня 2014 року м. Київ К/9991/17937/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 по справі №2а-8298/09/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправними дій, скасування акта та зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправними дій, скасування акта та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ», скасовано акт від 15.04.2009 №565 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ», зобов'язано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі міста Дніпропетровська включити до Реєстру платників податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» із залишенням індивідуального податкового номеру 335168904673 та оригіналу свідоцтва від 26.01.2007 №100015781 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» 28.03.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.04.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2009.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за №250/2054.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська 11.05.2006 зареєстровано як платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельфін II», про що видане свідоцтво №100015781.
Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська було складено акт від 15.04.2009 №565 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» як платника податку на додану вартість.
Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість став висновок податкового органу про подання підприємством податкових декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом дванадцяти послідовних податкових місяців за період з березня 2008 року по лютий 2009 року.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «е» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» протягом дванадцяти послідовних місяців подавалися до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська декларації з податку на додану вартість з відомостями про відсутність оподатковуваних операцій.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у відповідача правових підстав про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» як платника податку на додану вартість.
В той же час, позивачем з метою виправлення самостійно виявленої помилки 09.04.2009 було направлено поштою на адресу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період квітень 2009 року із зазначенням інформації про оподатковуваної операції за січень 2009 року.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Згідно з підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Судами встановлено, що уточнюючий розрахунок отримано Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська лише 29.04.2009, тобто після складення акту від 15.04.2009 №565 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» як платника податку на додану вартість.
Таким чином, на момент складення акту у відповідача була відсутня інформація щодо наявності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» за останні дванадцять місяців оподатковуваних операцій, що свідчить про правомірність дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська щодо складення акту від 15.04.2009 №565.
Разом з тим, відповідний уточнюючий розрахунок вважається поданим до податкового органу в момент його вручення пошті, тобто 09.04.2009.
За таких обставин, на момент складення акту від 15.04.2009 №565 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін II» як платника податку на додану вартість, за встановлених судами обставин щодо здійснення позивачем оподатковуваної операції у січні 2009 року, у Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська були відсутні підстави для його складення, хоча податковому органу було про це не відомо.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для скасування акту Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська від 15.04.2009 №565.
В той же час, скасування акту Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська від 15.04.2009 №565 є достатнім способом захисту прав позивача.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо про відсутність підстав для скасування акту Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська від 15.04.2009 №565, то судове рішення в цій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2009.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 по справі №2а-8298/09/0470 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування акту Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська від 15.04.2009 №565 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін ІІ» з дати його складання та залишити в силі в цій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2009.
В решті позовних вимог постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 по справі №2а-8298/09/0470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв