28 листопада 2013 рокусправа № 2а-0470/668/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідачів: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дімет»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року
у справі № 2а/0470/668/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дімет»
до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дімет» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в якому просило, з урахуванням уточнень, визнати недійсними (скасувати) податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2011 року № 0000342304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 14685,41 грн. та № 0000332304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 26706,43 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 148-150).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Дімет» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, відповідно до наказу від 06 червня 2011 року №717, з врахуванням матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки товариства обмеженою відповідальністю «Інфостар», проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дімет» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по ланцюгу постачання з товариством з обмеженою відповідальністю «Інфостар» за період - квітень 2010 року, за результатами якої складено акт №1259/23-4/35339435 від 21 червня 2011 року.
Перевіркою встановлені порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Україні «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 11748,33 грн.; підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 21602,25 грн.
На підставі акту перевірки від 21 червня 2011 року, державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 08 липня 2011 року № 0000342304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 14685,41 грн., та № 0000332304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 26706,43 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Дімет» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інфостар» укладено договір на виготовлення та встановлення меблів (виробів) №117/12 від 21 квітня 2010 року, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю «Інфостар» (виконавець) зобов'язався виготовити, доставити та передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Дімет» (замовник), а замовник у відповідності з умовами договору оплатити та прийняти товар.
На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Дімет» отримано від товариства з обмеженою відповідальністю «Інфостар» видаткову накладну та податкову накладну від 22 квітня 2010 року. Оплата здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 22 квітня 2010 року та №67 від 02 червня 2010 року.
Між тим, суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність реальності господарської угоди врахувавши відсутність будь-якої технічної інформації, щодо об'єкта угоди, та наявності кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва товариства з обмеженою відповідальністю «Інфостар» за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, документи (податкові, видаткові накладні) виписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Інфостар» не є первинними документами, оскільки, як встановлено висновками експерту, не підписані уповноваженою на це особою, а тому не можуть бути підтвердженням здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Дімет» документи не можуть вважатися первинними, оскільки матеріали справи свідчать, що фактичного здійснення господарських операцій не було.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкт оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додаш вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дімет» задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дімет» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим