24 квітня 2014 рокусправа № 0807/4091/2012 (2-а/316/11/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області, треті особи: Дочірнє підприємство «Управління будівництвом» відкритого акціонерного товариства «Енергодарбуд», Дочірнє підприємство «Енергоатом-Тепло» АТВТ «Енергетична компанія «Енергоатом» про визнання дій протиправними та призначення пільгової пенсії, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з 01.05.2012 року з урахуванням спірних періодів роботи: в Дочірньому підприємстві «Енергоатом - Тепло» АТВТ «Енергетична компанія «Енергоатом» на посаді монтажника санітарно - технічних систем та обладнання, слюсаря з ремонту обладнання теплових мереж - 04.03.1997 року по 12.03.1998 року; в Дочірньому підприємстві «Житлобуд» ВАТ «Енергодарбуд» на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій з 27.03.1995 року по 04.09.1995 року; в Дочірньому підприємстві «Промбудмеханізація» ВАТ «Енергодарбуд» на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій з 12.10.1995 року по 05.02.1997 року; в Дочірньому підприємстві «Оздоббуд» ВАТ «Енергодарбуд» на посаді майстра, тесляра з 13.07.1999 року по 07.02.2000 року.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до запису у трудовій книжці позивача, та наданих архівних довідок, його спеціальний стаж складає 10 років 10 місяців 12 днів.
Так позивач працював в: - Управлінні «Укрчернгеологія» з 21.04.1980 року по 12.02.1982 року - на посаді помічника бурильника на підземному бурінні; - Управлінні Будівництва Запорізької АЕС з 05.04.1983 року по 30.05.1985 року - працював бетонярем 3 розряду, в процесі праці присвоєно 4 - й розряд бетоняра; - Управлінні Будівництва Запорізької АЕС з 18.04.1988 року по 25.10.1993 року - бетонярем 4 розряду; - Енергодарському домобудівному комбінаті з 01.11.1993 року по 21.06.1994 року - бетонярем 4 розряду; - АОЗТ «Енергодарспецбуд» з 28.08.1994 року по 07.03.1995 року - майстром вахтового методу, монтажником 4 розряду; - ВАТ «Енергодарбуд» з 27.03.1995 року по 04.09.1995 року - монтажником по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій; - ВАТ «Енергодарбуд» Підприємства «Промбудмеханізація» - з 12.10.1995 року по 05.02.1997 року - монтажником по монтажу сталевий, з/б та металевих конструкцій; - Енергетичній компанії «Енергоатом» - з 04.03.1997 року по 12.03.1998 року - монтажником санітарно-технічних робіт, з 01.04.1997 року - слюсарем по ремонту устаткування тепломереж; - Дочірньому Підприємстві «Оздоббуд» ВАТ «Енергодарбуд» з 13.07.1999 року по 31.01.2000 року - майстром, з 31.01.2000 року по 07.02.2000 року - столяром.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на дату звернення до відповідача - 01.06.2012 року ОСОБА_1 мав пільговий стаж роботи необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництво, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це положення також міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 зазначеного Порядку визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки ним були надані архівні довідки які підтверджують пільговий стаж, а основний документ - трудова книжка містить необхідні данні про місце роботи позивача у спірні періоди.
Посилання відповідача на те, що частина періоду роботи не підтверджена результатами атестації робочих місць, та не може бути зарахована до пільгового стажу, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Виходячи з наведених норм законодавства суд приходить до висновок про те, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Крім того, в ході розгляду справи не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, доводи апелянта про те, що посада слюсаря з ремонту обладнання теплових мереж не значиться у Списку № 2.
З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
З наведеного вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 23 травня 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов