03.06.2014
№2-а/263/221/2014
№263/3473/14-а
03 червня 2014 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Ковтуненко В.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
11.04.2014 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що з 08.11.2013 року перебуває на обліку в УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як особа, застрахована в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зазначає, що допомога, нарахована їй по догляду за дитиною, не відповідає законодавчо визначеному розміру, а саме прожитковому мінімуму на дитину до 3 років на відповідний рік, та складає 130 гривень щомісяця. Позивачка звернулась до відповідача з заявою провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Листом №11/02 відповідачем відмовлено позивачці у проведенні перерахунку. Позивачка вважає, що в даному випадку виник спір щодо виплати їй допомоги, як особі, яка застрахована в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги їй у зазначеному періоді поширюється норми спеціального Закону (яким є Закон №2240-III), відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. У зв'язку з вищенаведеним, просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування та сплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з березня 2013 року по день подання позову у сумі 10359,48 гривень.
Відповідачем суду надані заперечення на позов, у яких зазначено, що відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України органи праці та соціального захисту населення є головним розпорядником бюджетних коштів, з огляду на це УПСЗН не має права виплачувати більше, ніж передбачено Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок Державного бюджету у вигляді субвенцій у місцеві бюджети, отже розмір зазначеної допомоги встановлюється Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Правові норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому в даному випадку має застосовуватись норма про розмір спірної допомоги, яка визначена ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Тобто допомога у 2013-2014 роках виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який передбачає покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Також зауважили, що вимоги позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму до досягнення дитиною трирічного віку не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 6 КАС України судовому захисту підлягають тільки порушені права, а не їх захист на випадок можливого порушення у майбутньому.
Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.01.2013 року ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно до листа УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради №11/02 та довідки від 26.02.2014 року ОСОБА_1 з 08.11.2013 року перебуває на обліку в УПСЗН Жовтневого району, як отримувач державної соціальної допомоги, а в березні 2013 року їй призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі 130 гривень.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися. Законом «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими Законами, зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У зв'язку з тим, що суд позбавлений вирішувати питання у зв'язку з можливим порушенням прав осіб у майбутньому, вважаю, що слід саме зобов'язати відповідача виплатити на користь позивачки допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі прожиткового мінімуму встановленому для працездатних осіб, з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року, та з урахуванням проведених виплат, а не стягувати певну суму, оскільки це є завданням УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 159, 162, 183-2, 244-2 КАС України, суддя, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11.10.2013 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради здійснити ОСОБА_1 нарахування та сплатити державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 11.10.2013 року по 11.04.2014 року з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О. Ковтуненко