Справа № 212/8906/13-Ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22-ц/774/1093/К/14 суддя Ваврушак Н.М.
Категорія - 19 ( І ) Доповідач - Митрофанова Л.В.
Іменем України
04 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.,
суддів: Остапенко В.О., Савіної Г.О.
при секретарі: Кузьміній Н.В.
за участі: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним попереднього договору, стягнення збитків, -
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулися з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що вони уклали з відповідачем договір про завдаток, до умов якого передали відповідачу 2 700 доларів США за те, що до 30 грудня 2010 року буде укладено договір про купівлю-продаж будинку. Договір про купівлю-продажу не було укладено з вини відповідача, і тому позивачі наполягали на стягненні подвійної суми завдатку від суми боргу усього у сумі 42 726, 96 гривень.
ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу будинку та стягнення збитків.
В обґрунтування позову вказала, що між нею та відповідачами по справі було укладено попередній договір купівлі - продажу будинку, за умовами якого подружжя ОСОБА_5 у визначений час купують будинок, за що внесли завдаток. Умови попереднього договору вони не виконали і тому відсутні підстави для повернення суми завдатку. Наполягає на тому, що їй завдано збитки в сумі 45 408 грн. - 1% від остаточної вартості будинку. Вказана сума визначена як вартість безпідставного проживання відповідачів у будинку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 суму боргу 21 363,48 гривень, та судові витрати - 243,60 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним попереднього договору відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 посилаючись на те, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено не повне з'ясування обставин справи, допущено не об'єктивність та не всебічність дослідження доказів.
Судом при ухваленні рішення не враховано, що невиконання зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу порушено з боку саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тому ОСОБА_6 має право на стягнення збитків, не враховано, що відповідачі за зустрічним позовом досить тривалий час мешкали в спірному домоволодінні, а вона сплачувала за них комунальні послуги.
Також, при ухвалені рішення судом першої інстанції не враховано наявність рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31.01.2012 року, яким було встановлено, що відповідачі у якості завдатку передали позивачці кошти в розмірі 2700 доларів США, тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, має місце одностороння відмова від зобов'язання
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, задовольнив позовні вимоги позивача.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2010 року позивачі зустрілись з ОСОБА_6, домовилась про укладання договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, та у якості авансу позивачі передали відповідачу грошові кошти у сумі 2700 доларів США, та домовились в строк до грудня 2010 року оформити угоду нотаріально, про що було укладено розписку від 19 червня 2010 року, підписану сторонами та свідком.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами не було укладено попередній договір купівлі-продажу, тому з ОСОБА_6 підлягають стягненню сплачені в рахунок виконання договору платежі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 635 ЦК України передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
2. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Із аналізу ч.2 ст.635 ЦК України убачається, що у випадку, коли одна із сторін попереднього договору необґрунтовано (без поважних причин) ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право звернутися з вимогою, по перше про спонукання до укладення договору, по-друге про відшкодування збитків, завданих простроченням укладення основного договору, якщо інше не встановлене самим попереднім договором або актами цивільного законодавства. У випадку, якщо внаслідок ухилення (прострочення) однієї із сторін друга сторона втратила інтерес щодо укладення основного договору, вона, відповідно до ст. 612 ЦК України, може відмовитися від укладення основного договору і, відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, вимагати відшкодування збитків.
Із матеріалів справи та встановлених обставин убачається, що сторони уклали між собою попередній договір, а саме - договір про попередню оплату авансу та домовились про укладення у майбутньому основного договору - договору купівлі-продажу спірного домоволодіння, однак від укладення вказаного договору купівлі-продажу спірного домоволодіння сторони ухиляються.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами по справі укладався договір про попередню оплату - авансу, а не договір завдатку, а тому, відповідно до приписів ст.ст. 635,657 ЦК України, сплачені в рахунок виконання договору платежі мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони давались.
Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки відповідно до вимог ст. 623 ЦК України Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Таким чином, приписами ст. 623 ЦК України передбачено, на кредитора, в даному випадку на ОСОБА_6, покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й підтвердити їх документально, що ОСОБА_6 зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що невиконання зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу порушено з боку саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тому ОСОБА_6 має право на стягнення збитків не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки, відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України ОСОБА_6 не надано належних та допустимих доказів того, що невиконання зобов'язання мало місце з боку позивачів за первісним позовом.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що відповідачі за зустрічним позовом досить тривалий час мешкали в спірному домоволодінні, а вона сплачувала за них комунальні послуги, та про те, що при ухвалені рішення судом першої інстанції не враховано наявність рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31.01.2012 року оскільки вказані доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Всі обставини, на які посилається ОСОБА_6 та її представник в апеляційній скарзі, були досліджені судом першої інстанції, та відповідно до вимог ст. 11,212 ЦПК України ім була надана належна оцінка.
Отже, на думку колегії суддів, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону, а тому, підстав, для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: