Справа № 322/562/13-ц
04 червня 2014 року смт. Новомиколаївка
в складі: головуючого судді Шиш А.Б.
при секретарі Вишняк Т.В.
з участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новомиколаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Новомиколаївська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання в порядку спадкування права власності на майно та грошові кошти,
У липні 2013 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2011 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкування права власності на майно та грошові кошти.
Підставою для перегляду рішення зазначила те, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2, право власності на який ОСОБА_2 просила визнати за нею, і в чому їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю права власності на вказаний будинок у спадкодавця, до 1988 року був зареєстрований за іншою адресою - АДРЕСА_1. 07 червня 2013 року із довідки Новомиколаївського госпрозрахункового архітектурно-планувального технічно-інвентаризаційного бюро їй стало відомо, що технічна документація на вказаний будинок була виготовлена у 1967 році. Оскільки на момент вирішення справи ці обставини не були відомі суду, заявник просила задовольнити її вимоги.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 доводи заяви підтримала.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в адресованій суду заяві просить справу розглянути у його відсутність.
Представник третьої особи Новомиколаївської державної нотаріальної контори Запорізької області в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши надані документи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові. Тобто йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові.
Заявник посилається на те, що предметом дослідження в суді першої інстанції був житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2, а до 1988 року він був зареєстрований як будинок по АДРЕСА_1.
Суд вважає, що вказана обставина, на яку посилається заявниця як на нововиявлену, не може вважатися такою, оскільки на момент вирішення спору вона вже існувала і їй, а також суду, про неї було відомо. Ця обставина досліджувалася судом під час вирішення спору (а.с. 63, 107, 121, 127, 128 т.1).
Не зазначення даної обставини у мотивувальній частині рішення суду є процесуальним недоліком, допущеним судом під час розгляду справи, а не нововиявленою обставиною.
Крім того, факт реєстрації будинку за іншою адресою не має істотного значення для правильного вирішення справи у зв'язку з наступним.
Окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року.
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, в яких, при визначенні року побудування, зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції), окрімбудинків і домоволодінь, які розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на будинки і домоволодіння, розташовані лише на території сіл та селищ, але не селищ міського типу, яким є смт. Новомиколаївка Запорізької області з 1957 року.
Суду Новомиколаївською селищною радою Запорізької області було надано довідку від 29 травня 2014 року № 795, за якою погосподарський облік домоволодінь у селищі Новомиколаївка Запорізької області вівся лише до 1960 року. Після 1960 року погосподарські книги у селищній раді не велися.
Таким чином правовстановлюючі документи на спірний будинок відсутні.
Крім того, як вбачається із наданої суду комунальним підприємством "Новомиколаївське госпрозрахункове архітектурно-планувальне технічно-інвентаризаційне бюро" інвентаризаційної справи на житловий будинок, розташований по вул. Запорізькій 1-а в смт. Новомиколаївка Запорізької області, вказаний будинок було збудовано у 1966 році, але в експлуатацію будинок прийнятий не був.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється:
- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;
- по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок. За наявності відповідних доказів може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво є незавершеним.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе.
Таким чином, судом встановлено, що спірний будинок підлягав обов'язковій державній реєстрації, але зареєстрований (в тому числі у погосподарських книгах) не був, у експлуатацію не приймався, будь-які висновки про технічний стан вказаного будинку, про дотримання санітарних та протипожежних вимог, уповноваженими органами не складалися.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити через відсутність нововиявлених обставин.
Керуючись ст. 365, 366 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Новомиколаївська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання в порядку спадкування права власності на майно та грошові кошти відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали, можуть її оскаржити протягом пяти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ А.Б.ШИШ