Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
30 травня 2014 року справа №812/10328/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 812/10328/13-а за позовом державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-
12 квітня 2012 року державне підприємство «Свердловський ремонтно-механічний завод» (далі - ДП «Свердловький РМЗ», позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області ( далі - ДПІ у м.Свердловську ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000022210.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 812/10328/13-а у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що державне підприємство «Свердловський РМЗ» 28 серпня 2012 року припинило свою діяльність у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до державного підприємства «Антрацит» (код ЄДРПОУ 32226065, юридична адреса: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська,38), до якого перешли всі його права та обов'язки.
Відокремлений підрозділ «Свердловський ремонтно-механічний завод» державного підприємства «Антрацит» зареєстрований виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 31.08.2012 (т. 2 а. с. 221).
Державне підприємство «Антрацит», ідентифікаційний код 32226065 зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 30.04.2003.
З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77. п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ в м. Свердловську, начальником ДПІ в м. Свердловську видано наказ № 022 про проведення планової виїзної документальної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» (т.2 а.с.165) та повідомлення № 6 про проведення перевірки (Том 2 а.с. 166), які отримані представником відповідача під розписку.
На підставі наказу від 16.01.2012 № 022 державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, за результатами якої було складено акт від 16.03.2012 № 23/23/35562599 (т.1 а.с.11-80).
Згідно до положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень, складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті перевірки від 16.03.2012 № 23/23/35562599 зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод» було порушено:
- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 1416460 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року на 827331 грн., 4 квартал 2010 року на 293938 грн., 1 квартал 2011 року на 295191 грн.;
- п.135.1, п.135.2 ст.135. п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 154842 грн., у тому числі: 2 квартал 2011 року на 83417 грн., 4 квартал 2011 року на 71425 грн.;
- п.п.7.2.1 п.7.2 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на сум 897016 грн., у тому числі: липень 2010 року у сумі 68080 грн., серпень 2010 року у сумі 185851 грн., вересень 2010 року у сумі 407934 грн., жовтень 2010 року у сумі 24640 грн., листопад 2010 року у сумі 152335 грн., грудень 2010 року у сумі 58176 грн.
- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 274956 грн., у тому числі: січень 2011 року у сумі 82388 грн., лютий 2011 року у сумі 120032 грн., квітень 2011 року у сумі 3719 грн., травень 2011 року у сумі 68817 грн.
На підставі акту перевірки від 16.03.2012 № 23/23/35562599 ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС 30.03.2012 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 396 230,00 грн., з якої за основним платежем на суму 1171972 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 224258 грн.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У зв'язку з тим, що частина спірних правовідносин виникла до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулювався впродовж спірного періоду ст.7 Закону № 168. Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Приписи п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного закону забороняють включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до абз. 3 п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.10.2008 року між державним підприємством «Свердловський ремонтно-механічний завод» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ніккат» (Продавець) укладено договір, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує комплектуючі матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору від 14.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .
Згідно п.1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 року право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.
На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Ніккат» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові, видаткові накладні на загальну суму 2 078 934, 82 грн., в тому числі ПДВ - 346489, 14 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року на адресу ТОВ «Ніккат» перераховано грошові кошти на загальну суму 2427000 грн., в тому числі ПДВ 404499,99 грн.
10.10.2008 року між ДП «Свердловський РМЗ» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Адамас» (Продавець) укладено договір, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує комплектуючі, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору від 10.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .
Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 23.10.2008 року право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.
На виконання умов вищезазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «ПК Адамас» виписує в адрес ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 357954,18 грн., в тому числі ПДВ - 59659,03 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року на адресу ТОВ «ПК Адамас» перераховано грошові кошти на загальну суму 1085694,61 грн., у тому числі ПДВ - 180949,10 грн.
13.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія» (Продавець) та ДП «Свердловський РМЗ» (Покупець) було укладено договір № 13/10/08/5. Підпунктом 1.3 договору від 13.10.08 передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення .
Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.
На виконання умов вищезазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія» виписує на адресу державного підприємства «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1125065,88 грн., в тому числі ПДВ - 187510,98 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року перерахувало на адресу ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» грошові кошти на загальну суму 2304473,64 грн., у тому числі ПДВ - 384078,93 грн.
05.10.2010 року між ДП «Свердловський РМЗ» та ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» укладено договір про відступлення права вимоги № 05/10-2010.
Первісний постачальник (ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія») відступає, а новий постачальник (ПП «Євро-Імпорт») набуває право вимоги зобов'язань по договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 року та становиться стороною за договором № 13/10/08/5 від 13.10.2008 року, укладеним між первісним постачальником та покупцем. До нового постачальника переходять права первісного постачальника відносно покупця в обсягу та на умовах, які існують на момент укладання цього договору, та згідно умов договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 року.
На виконання умов договору № 13/10/08/5 від 13.10.2008 року ПП «Євро-Імпорт» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1360488,88 грн., в тому числі ПДВ - 226748, 23 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року перераховано ПП «Євро-Імпорт» грошові кошти на загальну суму 844006,77 грн., в тому числі ПДВ - 140667,80 грн.
04.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ніккат» (первісний постачальник) та приватним підприємством «Енерго-Атлас» (постачальник) укладено договір № 04/10-2010 про відступлення права вимоги. Згідно умов договору № 04/10-2010 від 04.10.2010 року до нового постачальника переходять права первісного постачальника відносно покупця в обсягу та на умовах які існують на момент укладання цього договору та згідно умов договору № 15/10/08/4 від 15.10.2008 року. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками підприємства та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань по договору № 14/10/08/2 від 14.10.2008 року.
Відповідно до умов генерального договору від 14.10.2008 року № 14/10/08/2 ТОВ «Ніккат» (продавець) продає в ДП «Свердловський РМЗ» (купує) комплектуючі, матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення. Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 року право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.
На виконання умов вищезазначеного договору ПП «Енерго Атлас» виписує на адресу Державного підприємства «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 554413,68 грн., в тому числі ПДВ - 92402,28 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року перерахувало на адресу ПП «Енерго Атлас» грошові кошти на загальну суму 554413,68 грн., в тому числі ПДВ - 92402, 28 грн.
15.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вісан» (продавець) та державним підприємством «Свердловський РМЗ» (покупець) укладено договір №15/10/08/4, згідно умов якого покупець купує комплектуючі, матеріали, запасні частини для ремонту ГШО. Підпунктом 1.3 договору передбачено, що перехід права власності визначається датою штампа на товарно-транспортних документах про прийняття вантажу до перевезення.
Згідно п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 року право власності на товар та усі пов'язані з цим ризики та зобов'язання переходять покупцю при підписані документів на відпуск.
На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Вісан» виписує на адресу ДП «Свердловський РМЗ» податкові накладні на загальну суму 1554975,84 грн., в тому числі ПДВ - 259162,64 грн.
ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року перерахувало на адресу ТОВ «Вісан» грошові кошти на загальну суму 1554975,84 грн., в тому числі ПДВ - 259162,64 грн.
Згідно п. 1.3 договорів з ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» перехід права власності визначається датою штемпелю на товарно-транспортних документах о прийнятті вантажу до перевезення.
Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ані в ході проведення планової виїзної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, ані під час судового розгляду справи, документи підтверджуючі транспортування ТМЦ, не було надано.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що у позивача мається кредиторська заборгованість перед ТОВ «ПК Адамас» у сумі 2 795 000,00 грн., ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» у сумі 1 283 000,00 грн., що підтверджується розшифровкою рядку 530 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (т.4, а.с. 170).
Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 06.02.2012 року № 33/236-33359879 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Ніккат» у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, згідно бази даних РПП станом на 02.02.2012 року стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей (т. 2 а.с.100-101).
Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 02.03.2012 року № 69/236-33588222 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «ПК «Адамас» у зв'язку з тим, що згідно відповіді на запит Алчевської ОДПІ про надання пояснень та їх документального підтвердження від ТОВ «ПК Адамас» отримано відповідь про те, що вся бухгалтерська документація вилучена слідчим по СВ ПМ Алчевської ОДПІ згідно до протоколу обшуку від 31.01.2012 року у зв'язку чим інформація не може бути надана (т. 2 а.с.102-103).
Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 02.03.2012 року №67/236-34703473 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» у зв'язку з тим, що згідно відповіді на запит Алчевської ОДПІ про надання пояснень та їх документального підтвердження від ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» отримано відповідь про те, що вся бухгалтерська документація вилучена слідчим по СВ ПМ Алчевської ОДПІ згідно до протоколу обшуку від 31.01.2012 року у зв'язку чим інформація не може бути надана (т. 2 а.с.104-105).
Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 05.04.2011 року № 603/236-37156705 про результати документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Євро Імпорт» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 року перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (т. 2 а.с.106-112).
Згідно акту Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 05.04.2011 року № 603/236-37156705 про результати документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Енерго Атлас» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (т.2 а.с.113-119).
Згідно акту Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 10.08.2011 року № 1496/16/32742814 про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісан» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Вісан» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (т.2 а.с.120-125).
Як зазначалося вище, між позивачем та ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан» було укладено договори, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку та на виконання умов цих договорів позивачем надано первинні документи, які, на його думку, є підтвердженням формування валових витрат та податкового кредиту по вказаних господарських операціях, а саме: податкові, видаткові накладні, платіжні доручення в підтвердження факту оплати.
Згідно п. 1.3 вказаних договорів перехід права власності визначається датою штемпелю на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення.
Тобто, вказаним пунктом договорів визначено перехід права власності на ТМЦ від продавця до покупця.
Також зі змісту вказаних договорів вбачається, що поставка товару здійснюється продавцем, у даному випадку - ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан». Також зазначено, що якість товару повинна відповідати вимогам ДТСУ ов, ТУ.
Представником позивача під час розгляду справи судом першої інстанції не заперечувався факт відсутності товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, актів зважування та прийняття товару у кількості та якості у відповідності до Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (Затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 N П-6), дотримання якої визначено укладеними договорами постачання, зовсім не складалися акти із зазначенням точних даних про недостачу чи зайву продукцію.
В якості доказів на підтвердження прийняття позивачем товару від контрагентів представником позивача суду першої інстанції надано копії звітів про рух матеріалів по цеху з 01.07.2010 року по 31.05.2011 року, зміст яких не зазначає від якого контрагента надійшли ТМЦ та дату надходження. Картки складського обліку ТМЦ позивачем не надано, з яких можливо встановити від якого контрагента надійшли ТМЦ, дату надходження, кількість та якість ТМЦ.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд суду сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У разі коли сторони не визначаються у договорі порядок приймання - передачі продукції, застосовуються положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджені постановами Державного арбітражного союзу РСР від 15.06.65 № П-6 і від 25.04.66 №П-7.
Відповідно до ст.2 Інструкції при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання отримувачем відправник (постачальник) зобов'язаний: а) дотримуватись встановлених правил пакування і завантаження продукції, маркування і опломбування окремих місць; в) чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін.), якість та комплектність продукції фактичні якості та комплектності її.
Відповідно п.5 Інструкції при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту - при доставці вантажу автомобільним транспортом).
ТТН і путні листи є основними документами на перевезення вантажів, відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на дорозі їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи. Як випливає з вмісту ст. 48 Закону про автотранспорт, ТТН необхідно оформляти навіть при перевезеннях вантажів для власних потреб (тобто своїм транспортом, а не за договором з транспортною організацією). ТТН - це один з документів, які завжди мають бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу.
При оформленні ТТН необхідно дотримуватися загальних вимог відносно вмісту первинних документів. Такі вимоги містяться в п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88) та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996. Так, первинний документ обов'язково повинен містити наступні реквізити: назва підприємства, від імені якого складається документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; вміст та об'єм господарській операції і її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні); посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно з п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-ІІІ «Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності законодавчо регульованій сфері» постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими його передано відповідну продукцію реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це не встановлено технічним регламентом та відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.
Між тим, судом першої інстанції встановлено, що позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду не було надано документів стосовно транспортування придбаного товару, супроводжувальних документів, або інших документів, що свідчать про транспортування товару, а також жодних документів стосовно якості товару (сертифікати відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності) від контрагентів, які передбачені вимогам діючого законодавства. Також не надано актів приймання-передачі товару та доказів стосовно наявності на балансі державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» транспортних засобів або договорів оренди транспортних засобів з іншими підприємствами.
Тобто, вказане підтверджує відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування товару контрагентами та його отримання позивачем.
Оскільки під час розгляду справи позивачем не було надано жодного належного доказу в підтвердження придбання, відвантаження та транспортування товару позивачу від контрагентів ПП «Євроімпорт», ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», ТОВ ПК «Адамас», ТОВ «Ніккат», ПП «Енерго Атлас», ТОВ «Вісан», які б могли підтвердити реальність виконання договорів, за якими було сформовано податковий кредит у період, за який здійснювалася перевірка, тому висновок податкового органу щодо порушення державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» - п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР; п.135.1, п.135.2 ст.135. п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України; п.п.7.2.1 п.7.2 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 812/10328/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 812/10328/13-а за позовом державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді : Г.М. Міронова
І.В. Юрко