15 травня 2014 рокусправа № 804/9355/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 804/9355/13-а
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області
про скасування вимоги, -
"10" липня 2013 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області в якому просила скасувати вимогу відповідача про сплату недоїмки №Ф-1045 від 03.05.2013 року та зобов'язати останнього утриматись від нарахування єдиного внеску та прийняття вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відсутності змін у діючому законодавстві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером за віком та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що відповідно до чинного законодавства є умовами для звільнення від сплати єдиного внеску.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 804/9355/13-а адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування вимоги - задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що позивач є пенсіонером та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску.
Не погодившись з постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 804/9355/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що судом не вірно трактовано норми матеріального права, та не надано оцінки тому факту, що позивачу призначено пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, позивач не досяг пенсійного віку, а отже не може вважатись особою яка є пенсіонером за віком, тому підстави звільнення останнього від сплати єдиного внеску відсутні.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування, зареєстрована як платник єдиного податку, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 03.04.2007 року.
Також позивач є пенсіонером за віком з 08.12.2008 року, що підтверджується пенсійним посвідченням. Отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску.
Управлінням Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області сформовано та надіслано позивачу вимогу про сплату недоїмки №Ф-1045 від 03.05.2013 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5 766,45 грн.
Не погодившись з даним рішенням відповідача ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 вказаного Закону, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011р., яким статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Отже, фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Доводи скаржника щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати єдиного внеску через те, що позивач отримує пенсію на пільгових умовах, а не по досягненню пенсійного віку, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" визначені ст.2 цього Закону.
Положення п. "а" ч.1 ст.2 Законом України "Про пенсійне забезпечення" свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.
Відповідно до положень Законом України "Про пенсійне забезпечення" законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).
Отже, вказаними положеннями законодавець передбачив різні умови та підстави набуття права та призначення одного виду пенсії, а саме пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачу призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" підлягає звільненню від слати єдиного внеску.
Проте, колегія суддів вважає помилковим задоволення судом першої інстанції вимоги щодо зобов'язання відповідача утримуватись від нарахування єдиного внеску та прийняття вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно вищезазначених норм чинного законодавства, можливість судового захисту передбачена саме для особи, права, свободи та інтереси якої порушено з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
На думку колегії суддів, позовні вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій щодо нарахування сум єдиного соціального внеску є вимогами щодо захисту прав та інтересів позивача на майбутнє, тобто тих прав та інтересів, які на момент звернення і розгляду справи, суб'єктом владних повноважень не порушено, що не входить до компетенції адміністративних судів.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції невірно застосовано норми чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 804/9355/13-а - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 804/9355/13-а - скасувати.
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-1045 Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області від 03.05.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко