Справа: № 710/504/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Красюк Г.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
20 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 02.04.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, Смілянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, третя особа - управління Державної казначейської служби України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати недійсним п. 5 договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 08.05.2013 в частині дії даного договору з 01.01.2013 по 07.05.2013; визнати недійсним п. 10 договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 08.05.2013 в частині плати 4, 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за користування земельною ділянкою розміром 32 га; визнати недійсним п. 5 договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 22.05.2013 в частині дії даного договору з 01.01.2013 по 21.05.2013; визнати неправомірною відмову Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області у поверненні йому надміру сплачених коштів за користування земельними ділянками площею 32 га та 13,86 га в розмірі 27363,79 грн., сплачених відповідно до договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 08.05.2013 та договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 22.05.2013, укладених між позивачем та Антонівською сільською радою Шполянського району; стягнути з місцевого бюджету Шполянського району на його користь надміру сплачені кошти за користування земельними ділянками площею 32 га та 13,86 га в розмірі 27363,79 грн., сплачених відповідно до договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 08.05.2013 та договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди від 22.05.2013, укладених між позивачем та Антонівською сільською радою Шполянського району.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 02.04.2014 клопотання представника відповідача - Антонівської сільської ради - голови села Годлевського О.П. про залишення позову без розгляду задоволено; дміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Антонівської сільської ради Шполянського району, Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області, третя особа управління ДКС України в Шполянському районі Черкаської області про визнання частково недійсним договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди та стягнення надлишково сплачених коштів залишено без розгляду і рекомендовано позивачці звернутися з позовом до Господарського суду Черкаської області.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позовна заява повністю і цілком підпадає під компетенцію адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, з огляду на наступне
Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою і службовою особою, предметом яких є перевірка закономірності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, зокрема, визначено договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з прохальної частини адміністративного позову, позивач просив визнати недійсними умови договору про плату за користування земельною ділянкою та про намір укладення договору оренди.
Таким чином, з огляду на вимоги чинного законодавства та позовні вимоги позивача, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не відносяться до юрисдикції адміністративного суду в контексті ч. 1 ст. 17 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В свою чергу, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, апелянтом не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про правомірність вимог апеляційної скарги та не спростовано висновків оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 02.04.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2014.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.